- •Модуль № 1 «Головні аспекти екології людини»
- •Практичні заняття (6 год.)
- •Лабораторна робота 1 ( 2 год .)
- •Лабораторна робота 2 ( 4 год.)
- •Тема 1. Вступ. Історія взаємовідносин людини і природи
- •Визначення поняття „екологія людини”. Предмет екології людини, її завдання і методи.
- •1.Визначення поняття „екологія людини”. Предмет екології людини, її завдання і методи
- •2.Етапи та стадії взаємодії людства та природи. Їх характеристика.
- •3.Історія взаємодії людини і природи. Взаємодія людини з природою у різні періоди
- •4.Екологічні кризи. Ознаки глобальної екологічної кризи
- •5. Екологічні проблеми України
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 2: Основні поняття популяційної екології людини.
- •Механізми підтримування популяційного гомеостазу в природних популяціях та його особливості в людських популяціях.
- •Динаміка кількості та розміщення населення на Землі.
- •1. Предмет і основні поняття екології людських популяцій.
- •2. Демографічні показники, що характеризують стан людської популяції: народжуваність.
- •3.Механізми підтримування популяційного гомеостазу в природних популяціях та його особливості в людських популяціях
- •4. Динаміка кількості та розміщення населення на Землі
- •5. „Демографічний вибух „ – причини та наслідки
- •Контрольні запитання.
- •Література .
- •Тема 3. Еколого-біологічна характеристика демографічної картини сучасного Світу.
- •Населення на порозі ххі ст.: демографічні проблеми розвинених та відсталих країн.
- •2.Вирішення проблеми народонаселення: соціально – економічні та політичні механізми регуляції чисельності людства. Програми планування сім’ї
- •3.Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною суттю
- •4.Вплив структури шлюбів та демографічних показників на стан генофонду популяцій людей
- •5.Медико – генетичні аспекти сім’ї та генетичний моніторинг. Проблема генетичного обтяження в популяціях людей
- •6.Особливості періодизації розвитку людини
- •7.Функціональні типи конституційного реагування людей
- •Тривалість життя і проблема довголіття
- •Контрольні запитання.
- •Література .
- •Тема 4.: особливості дії елементарних факторів добору в популяціях людей на сучасному етапі.
- •1.Вплив на людські популяції елементарних еволюційних факторів
- •2.Значення міграцій в екології людини. Характер та причини міграцій
- •3.Види міграцій
- •4.Сучасний розподіл расових типів у регіонах світу. Змішані расові групи
- •5. Етноси та етногенез : екологічний підхід
- •Контрольні запитання.
- •Література
- •Тема: Основні поняття популяційної екології людини
- •Механізми підтримування популяційного гомеостазу в природних популяціях та його особливості в людських популяціях.
- •Динаміка кількості та розміщення населення на Землі.
- •„Демографічний вибух „ – причини та наслідки.
- •Тема. Еколого-біологічна характеристика демографічної картини сучасного Світу.
- •Тема: особливості дії елементарних факторів добору в популяціях людей на сучасному етапі.
- •Лабораторна робота 1. ( 2 год. )
- •Теоретична частина
- •Лабораторна робота 2 ( 4 год.)
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Модуль № 2 « Природні фактори в життєдіяльності людини.»
- •1.Характеристика наземного середовища існування людини, його особливість в порівнянні з іншими середовищами.
- •2.Вплив температури на життєві процеси організму людини, механізми терморегуляції.
- •3.Водно – сольовий обмін людини в різних кліматичних зонах та особливості пристосування до умов існування в них
- •4. Особливості газообміну в умовах високогір’я
- •5.Освітленість та біологічні ритми
- •6.Загальні принципи адаптації. Особливості адаптації людини
- •Контрольні запитання.
- •Тема: Вплив біотичних факторів на організм людини.
- •1. Класифікація біотичних факторів
- •2.Основні різновиди взаємодії людини з іншими організмами.
- •3.Вплив тварин на людину. Види - коменсали. Синантропні види тварин і їх значення
- •4. Основні паразити людини та їх вплив на хазяїна.
- •5.Антропонозні захворювання. Зоонозні захворювання. Трансмісивні та природноосередкові хвороби
- •6.Вплив мікроорганізмів на людину. Інфекційні захворювання. Поняття про особливо небезпечні захворювання.
- •7. Роль пандемій на історію розвитку та розселення людства
- •8.Вплив рослин на людину. Рослини - фітонциди.
- •9. Вплив грибів на людину. Природні антибіотики
- •10. Отруйні для людини організми
- •Контрольні запитання.
- •Тема. Антропогенний фактор та його вплив на організм людини
- •1.Якісні зміни антропогенезу на сучасному етапі.
- •2.Поняття антропогенного фактору. Особливості антропогенних екосистем
- •3.Процеси урбанізації. Особливості мікроклімату урбоекосистем
- •4.Забруднення довкілля і вплив на здоров’я людини
- •5.Створення штучних геохімічних провінцій та їх вплив на здоров’я людини
- •6. Закон „шагреневої шкіри” і закон неможливості усунення відходів. Формула Небела
- •7.П’ять „залізних законів” п.Р. Ерліха.
- •2. Продовження зростання народонаселення та охорона природи принципово суперечать одне одному.
- •8.Економіко-екологічне сприймання глобальної екологічної кризи. Чотири закони б. Коммонера.
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Тема: Вплив біотичних факторів на організм людини.
- •Тема. Антропогенний фактор та його вплив на організм людини.
- •Контрольні запитання.
- •Список літератури для підготовки до заняття.
- •Лабораторна робота 3. Вплив біотичних факторів середовища на організм людини
- •Модуль № 3. « Техногенні фактори та здоров’я людини.»
- •Практичні заняття (6 год.) Практичне заняття 7 . Тема: Будова і загальні принципи діяльності організму людини.
- •Практичне заняття 8. Тема: Індивід і особистість. Співвідношення біологічного і соціального в людини.
- •Лабораторні роботи.
- •Тема: Здоров’я та його складові. Фізичне здоров’я людини.
- •1. Визначення поняття здоров’я та його складових. Поняття фізичного здоров’я.
- •2. Особливості хімічного складу людського організму.
- •3. Будова та регуляційні системи організму : нервово – гуморальний механізм регуляції.
- •4.Внутрішнє середовище організму та обмін речовин з зовнішнім середовищем. Гомеостаз та його значення.
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Тема: Психічне здоров’я людини. Вчення про стрес. Психосоматичні захворювання та їх поширеність у сучасному світі.
- •1.Психічні показники людини. Найсуттєвіші риси людини.
- •2.Спільні та особливі риси соціальної поведінки тварин та людини.
- •3.Психофізіологічні механізми адаптації організму до змін навколишнього середовища. Вчення по стрес.
- •4.Особливості стресогенних факторів для сучасної людини. Психологічні травми, психози, психоневрози.
- •Контрольні запитання.
- •Література
- •Тема : Техногенні фактори та їх вплив на здоров’я людини.
- •1.Основні джерела техногенного забруднення довкілля.
- •2.Різновиди та класифікація забруднення техногенного походження
- •3.Вплив техногенних забруднювачів на організм людини та її здоров’я.
- •Забруднення повітряного середовища і здоров'я людини
- •Забруднення водного середовища і його вплив на здоров’я людини
- •Забруднення грунтів та його вплив на здоров’я людини.
- •4.Стан здоров’я населення в промислово розвинутих регіонах, в індустріальних центрах та містах – мегаполісах.
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Тема: Будова і загальні принципи діяльності організму людини. Фізичне здоров’я людини.
- •Тема : Техногенні фактори та їх вплив на здоров’я людини.
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Лабораторна робота 5. Визначення та оцінювання характеру, типу темпераменту, здібностей. Найсуттєвіші риси людини. Теоретична частина
- •Чи знаєте Ви себе ?
- •Перелік тем для контрольних робіт.
- •Основні поняття популяційної екології людини.
- •Екзаменаційні питання з дисципліни “екологія людини”
- •Динаміка кількості та розміщення населення на Землі
- •„ Демографічний вибух „ – причини та наслідки .
- •Основна і додаткова література
2. Демографічні показники, що характеризують стан людської популяції: народжуваність.
Чисельність будь-якої популяції залежить від таких показників, як народжуваність, смертність, середня тривалість життя, природний приріст.
В демографії прийняті такі поняття , як :
- середній коефіцієнт народжуваності (СКН) – середня кількість дітей, що народжує жінка впродовж життя;
- загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН) – середня кількість дітей, що народились впродовж року на 1000 людей населення;
- загальний коефіцієнт смертності (ЗКС) – середня кількість померлих людей за рік на 1000 людей населення;
- природний приріст населення – це різниця між ЗКН і ЗКС. Розрізняють позитивний природний приріст – коли кількість народжених переважає кількість померлих впродовж року на 1000 осіб населення, і негативний – коли, навпаки смертність переважає народжуваність впродовж року в розрахунку на 1000 осіб населення. Негативний природний приріст населення ще називають явищем депопуляції. Нульовий приріст чисельності населення відбувається внаслідок простого відтворення (двоє батьків-двоє дітей). Фактично, з врахуванням дитячої смертності, на сьогодні просте відтворення населення забезпечує СКН, що дорівнює 2,03 в розвинутих і 2,20 в країнах, що розвиваються. Реально, в розвинутих країнах СКН складає 2,0, а в країнах, що розвиваються – 4,8. Тобто, можна сказати, що ми спостерігаємо явище депопуляції місцевого населення в розвинутих країнах, а збільшення чисельності населення в цих країнах відбувається за рахунок еміграції і іміграції.
Середня тривалість життя певної групи, яка переривається смертністю, є показником здоров’я нації. Середня тривалість життя в економічно розвинутих країнах становить близько 70 років, тоді як на початку кам’яного віку вона не перевищувала 18 років. Такому збільшенню сприяло поліпшення гігієнічних умов життя, зменшення дитячої смертності, значні успіхи медицини в боротьбі з інфекціями, досягнення хірургії, зниження загальної смертності та інше. Жінки в середньому живуть довше. Вважається, що оскільки жіноча стать відповідає за збереження і стабілізацію генетичної інформації, то жінки більш ізольовані від дії факторів довкілля, а тому більш стійкі. Статеві відмінності також впливають на частоту зустрічаємості певних захворювань (атеросклероз, порушення кровоносної системи). Більша тривалість життя жінок багато в чому обумовлена репродуктивною функцією, розвитком високої адаптації в зв’язку з вагітністю та родами.
Зараз чисельність населення Землі складає 6,2 млрд. осіб. Особливо швидкими темпами зростає населення в країнах, що розвиваються. З розвинених країн високий рівень народжуваності зберігається лише в США
(80% цього зростання забезпечують іммігранти). Чисельність населення в Європі скорочується незважаючи на імміграцію. Нерівномірне зростання населення в різних регіонах супроводжується інтенсивним процесом перерозподілу світового населення між ними. Частка населення економічно розвинутих регіонів неухильно знижується, тоді як частка населення регіонів Азії, Африки, Латинської Америки, відповідно зростає. Такий розвиток негативно позначається на міжнародних відносинах. Деякі західні демографи зводять проблеми народонаселення до демографічного вибуху і єдиним засобом їх вирішення вважають досягнення нульового приросту населення до 2050р. завдяки скороченню народжуваності в країнах, що розвиваються.
Більшість країн Світу проводить державну демографічну політику, спрямовану на регулювання процесів відтворення населення. Залежно від напрямів демографічної політики визначають три групи країн :
країни, які проводять політику обмеження росту населення. Наприкінці ХХ ст. національні програми планування сім’ї здійснювались у 128 країнах, що мають високі показники природного приросту та багато чисельне населення (Китай , Бангладеш, Індонезія, Кенія та ін.).
країни, демографічна політика яких спрямована на підтримування існуючих темпів приросту населення. Ця група об’єднує країни як з багаточисельним населенням (Бразилія) , так і з малочисельним (Намібія) , які мають високий приріст населення (Йорданія, Мозамбік) і низький (Данія, Японія).
країни, які здійснюють політику стимулювання росту населення. До цієї групи належать країни з низьким (Болгарія, Чехія, Німеччина, Греція, Угорщина, Франція, та ін.) і з високим прирістом населення (Камбоджа, Малі, Лаос, Ірак).
Середньосвітові демографічні показники наприкінці ХХ ст. становили: коефіцієнт народжуваності – 2,6%, коефіцієнт смертності – 0,9 %, природний приріст населення – 1,7 %. Відмінності в природному прирості населення різних регіонів висвітлює теорія демографічного переходу. Згідно цієї теорії з підвищенням рівня економіки країни (регіону, території) змінюються і її демографічні показники.