12 Квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ,

при секретарі - Топал А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Сантана" про визнання права власності на об'єкт нерухомості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами до відповідача ТОВ "Сантана" про визнання права власності на машиномісця (гаражі) НОМЕР_1 розташовані на -1(мінус першому) рівні в осях 16-17 підземного автопаркінгу будинку під літ."А" по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 25.10.2002 р. між ним та відповідачем було укладено договір №43/02 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, за умовами якого та умовами додаткової угоди від 27.12.2011 р. він взяв на себе зобов'язання здійснити пайову участь у будівництві машиномісць в житловому будинку АДРЕСА_2, а відповідач прийняв на себе зобов'язання передати у його власність машиномісця. На теперішній час питання передачі машиномісць не вирішено.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання відповідач ТОВ "Сантана" не з'явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку, подав заяву про визнання позову, розгляд справи за його відсутності.

Суд, враховуючи, що відповідно до ЦПК України розгляд справи проводився судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст.197 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що 25.10.2002 р. між ТОВ "Сантана" (сторона-1) та ОСОБА_1 (сторона-2) було укладено договір №43/02 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, за яким сторона-2 взяла на себе зобов'язання здійснити пайову участь у будівництві квартири та гаража-автостоянки у житловому будинку сек."А" по АДРЕСА_2 а сторона-1 взяла на себе зобов'язання передати у власність сторони-2 квартиру, розташовану на 14 поверсі праворуч від сходів сек."А" по АДРЕСА_2 та гараж-автостоянку, розташований на мінус першому, під НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 (п.1.1- 1.4 договору).

Встановлено, що 27.12.2011 р. між ТОВ "Сантана" (сторона-1) та ОСОБА_1 (сторона-2) було укладено додаткову угоду до договору №43/02 від 25.10.2002 р., за якою, враховуючи присвоєння Головним управління містобудування, архітектури та дизайн міського середовища Київської міської державної адміністрації будинку АДРЕСА_2 поштової адреси "АДРЕСА_1", зважаючи на проведення комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна інвентаризації названого будинку (визначення його поверховості, підрахунку площ приміщень, встановлення нумерації квартир тощо), сторони погодили, що під машиномісцями, які мають бути власністю сторони-2 і передаються їй стороною-1 за договором розуміють такі машиномісця: АДРЕСА_1 літ."А", машиномісце НОМЕР_2, рівень -1 (мінус перший), в осях 16-17, м. Київ; АДРЕСА_1 літ."А", машиномісце НОМЕР_3, рівень -1 (мінус перший), в осях 16-17, м. Київ.

Відповідно до п.3.1.5 договору №43/02 від 25.10.2002 р. сторона-1 взяла на себе зобов'язання не пізніше двох місяців з моменту складання та підписання акту державної комісії про прийняття будинку і введення його в експлуатацію передати у власність сторони-2 вище зазначені машиномісця.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема: із правочинів.

Наданий суду акт №476 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта свідчить про те, що 17.01.2004 р. будинок із підземним автопаркінгом було введено в експлуатацію. Надана суду довідка ТОВ "Сантана" №10/12 від 31.01.2012 р. свідчить про те, що ОСОБА_1 здійснив повний розрахунок за договором про пайову участь №43/02 від 25.10.2022 р. по фінансуванню машиномісць НОМЕР_2 і НОМЕР_3 на -1 рівні в будинку по АДРЕСА_1.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або спорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

При таких обставинах звернення до суду позивача за захистом своїх прав суд знаходить обґрунтованим.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід присудити понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 715 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16,328,392 ЦК України, ст.ст.3,4,10,11,60, 88,169,174,197,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на машиномісце (гараж) НОМЕР_2 на -1 (мінус першому) рівні в осях 16-17 в підземному автопаркінгу по АДРЕСА_1, літера "А", м. Київ.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на машиномісце (гараж) НОМЕР_3 на -1 (мінус першому) рівні в осях 16-17 в підземному автопаркінгу по АДРЕСА_1, літера "А", м. Київ.

Стягнути з ТОВ "Сантана" на користь ОСОБА_1 судові втрати у розмірі 715 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя