17 Квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ,

при секретарі - Чернякова І. В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з зазначеним позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (далі - відповідач, ПрАТ «УЕСК»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 37 007,06 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 06.09.2011 року сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль Мітсубіші Аутлендер, державний номер НОМЕР_1, що на праві власності належить позивачеві, одержав механічні пошкодження. Винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у відповідача. 14.10.2011 року позивач надав відповідачеві всі необхідні документи для визнання вказаного випадку страховим. 256.10.2011 року позивач був повідомлений, що відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 37 857,06 грн. 16.11.2011 року відповідач перерахував позивачеві 850,00 грн. Інших виплат відповідач на адресу позивача не здійснював, у зв'язку із чим заборгованість відповідача становить 37 007,06 грн..

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.03.2012 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди та справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 37 007,06 грн., відсотки від суми боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2 478,97 грн., збитки від знецінення внаслідок інфляції в розмірі 259,05 грн., а всього 39 781,08 грн., а також просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 397,82 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення, з викладених в позовній заяві підстав та просив їх задовольнити, щодо прийняття заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи в порядку ст. 74 ЦПК України повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд, відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 06.09.2011 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мітсубіші, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2011 року винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 (а. с. 4).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вказаній дорожньо-транспортній пригоді встановлена.

Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 1087 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1088 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 у період, коли сталась дорожньо-транспортна пригода, була застрахована у ПрАТ «УЕСК».

14.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УЕСК» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

25.10.2011 року вказану дорожньо-транспортну пригоду ПрАТ «УЕСК» визнало страховим випадком та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 37 857,06 грн., про що було складено страховий акт № 10-11/2417 (а. с. 6).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом.

Відповідно до п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Після прийняття рішення про виплату страхового відшкодування відповідач частково здійснив його виплату, а саме, в розмірі 850,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку.

За таких обставин, заборгованість ПрАТ «УЕСК» перед ОСОБА_1 з виплати страхового відшкодування становить 37 007,06 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виплати страхового відшкодування позивачеві в повному обсязі відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37 007,06 грн. заборгованості з виплати страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що, згідно норм чинного законодавства, відповідач зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тобто не пізніше 14.01.2012 року.

У зв'язку із простроченням виплати страхового відшкодування позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з листопада 2011 року по день подання заяви про уточнення позовних вимог в розмірі 2 478,97 грн.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розмір пені за період з 15.01.2012 року по 05.04.2012 року, враховуючи зміну ставки НБУ, становить 1 278,06 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення виплати страхового відшкодування є обґрунтованими, однак, підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 278,06 грн.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 259,05 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 385,45 грн. у відшкодування судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 625, 1087, 1088, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 212-215, 223, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 37 007,06 грн., пеню за період з 15.01.2012 року по 05.04.2012 року в розмірі 1 278,06 грн., інфляційні втрати за період з 15.01.2012 року по 05.04.2012 року в розмірі 259,05 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 385,45 грн. у відшкодування судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду міста Києва.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Справа № 2-2299/11

Категорія 26

У Х В А Л А