Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ільєва Т.Г. ,

при секретарі Хлуд А. Ю.,

за участю

представника позивача третьої особи: ОСОБА_1,

представника відповідача: Наумова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Індіго», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення страхового відшкодування.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 15 вересня 2010 року між ним, відповідачем третьою особою (вигодонабувачем) був укладений договір страхування №206-02497-10.

23.06.2011 року стався, передбачений договором, страховий випадок дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого застрахований транспортний засіб зазнав повної конструктивної загибелі.

Посилаючись на те, що відповідач неправомірно ухиляється від виплати суми страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 226890, 00 грн.

Позивач в судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2012 року, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник третьої особи не заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивача.

Третя особа в судове засідання не зявилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

Судом встановлено, що 15 вересня 2010 року між позивачем, відповідачем та третьою особою був укладений договір страхування №206-02497-10, згідно з умовами якого третя особа виступає вигодонабувачем (а.с.6-7).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак листом від 14.11.2011 року відповідачем було відмовлено у виплаті суми страхового відшкодування. Як вбачається зі змісту даного листа, відмова мотивована тим, що позивачем була надана начебто неправдива інформація щодо обставин ДТП.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 990 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.

Відповідно до змісту положень ст.985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи (вигодонабувача), якій страховик зобовязаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Як вбачається з договору страхування від 15.09.2010 року, за своєю юридичною природою вказаний правочин є договором на користь третьої особи і згідно його умов вигодонабувачем за даним зобовязанням виступає ОСОБА_4

Отримання страхового відшкодування не вигодонабувачем, а іншою особою можливе лише у разі письмового погодження між страховиком, страхувальником та вигодонабувачем проведення такої виплати. Проте матеріали справи такого письмового погодження не містять.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною 1 ст. 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Так як в позовній заяві позивачу відмовлено, то понесені ним судові витрати, не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 23, 979, 985, 990, ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Індіго», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СуддяІльєва Т.Г.

Справа № 2-5512/11

У Х В А Л А

"17" квітня 2012 р. Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Супрун Г.Б.

при секретарі: Кондратенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: ГУ юстиції в м. Києві, Дванадцята Київська державна нотконтора, про визнання недійсним договору довічного утримання , -

Встановив:

В провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій він просить визнати недійсним договір довічного утримання, укладений 13.01.2000р.між його тіткою ОСОБА_3 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_2

Від представника позивача - ОСОБА_4 надійшла до суду заява про залишення позову без розгляду.

Згідно з п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд залишає заяву без розгляду, якщо позивач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи наведене, наявність заяви позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.207 ЦПК України, суд,-

У х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: Головне управління юстиції в м. Києві, Дванадцята Київська державна нотконтора, про визнання недійсним договору довічного утримання , - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом пяти днів після проголошення (отримання) ухвали.

Суддя:Г.Б. Супрун

Справа № 2-443/12

Категорія 41

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

18 Квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Остапчук Т.В. ,

при секретарі - Нагібіна Я. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ДП «Екос» до ОСОБА_1 про виселення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про виселення, посилаючись на те , що за договором оренди від 10.01.2008р. підписаного між ДП «Екос»та ДП "Укржитлосервіс" , відповідач був поселений в АДРЕСА_1 терміном з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. Незважаючи на закінчення строку дії договору оренди, відповідач житлове приміщення не звільнив та продовжує в ньому проживати, не маючи на те жодних правових підстав. Про необхідність звільнення займаного житлового приміщення відповідач неодноразово повідомлявся, але приміщення не звільнив.

В зв'язку з цим позивач просить виселити відповідача в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з викладених в ньому підстав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив..

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

В судовому засідання встановлено, що рішенням Київської міської ради народних депутатів № 142 від 15.05.1995р. будинок 17-А по вул. Кіквідзе в м. Києві передано в повне господарче відання АТ ХК "Київміськбуд" та визначено статус будинку, як гуртожиток для одиноких.

В 1996р. гуртожиток передано на баланс ДП "ЕКОС" ЖУ "Піденне".

Також встановлено, що відповідач був поселений в гуртожиток, відповідно до договору оренди № 938 від 10.01.2008р. укладеного між ДП "Екос" та ДП «Укржитлосервіс» на термін з 01.01.2008 р. до 31.12.2008р.

Незважаючи на те, що строк дії договору оренди закінчився, відповідач не звільнив житлове приміщення протягом десяти днів з моменту закінчення терміну дії договору відповідно до п. 4.4. договору оренди.

20.11.2011р. відповідачу було вручено попередження про закінчення терміну дії договору та звільнення наданого в оренду житлового приміщення, проте відповідач житлове приміщення не звільнив та продовжує проживати в ньому.

Ч. 1 ст. 821 ЦК України закріплено, що договір найму житла укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконанню, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Крім того, згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.

Таким чином позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, так як відповідач відмовляється в добровільному порядку відповідно до умов договору звільнити займане приміщення з 2009р., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 107,30 грн..

Керуючись ст. ст.. 391, 530, 821 ЦК України , ст.ст. 10. 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 216, 224, 225, 225, 226, 227 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ДП «Екос» до ОСОБА_1 про виселення задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з кімнати № АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Cтягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Екос» судовий збір в розмірі 107,30грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Остапчук Т.В.

Справа № 2-794/12

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И