10 Квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Матійчук Г. О. ,

при секретарі - Шишкарьова М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності та відшкодування в зв»язку з цим спричиненої моральної шкоди. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27 серпня 2010 року закінчила ремонт в квартирі, після її залиття власниками квартири АДРЕСА_2, та 01.09.2010 року приїхала до квартири пересвідчитись чи все в порядку, оскільки мала намір перевезти в квартиру свої речі та переселитися жити разом зі своєю сім»єю, проте знову виявила в приміщеннях санвузла, коридору, ванної кімнати вологі сліди залиття на стелі та стінах. Про виявлені пошкодження квартири позивач повідомила відповідача та житлово-експлуатаційну організацію. 03.09.2010 р. КП «Печерська брама» було складено акт обстеження квартири з фіксуванням наявних слідів залиття. Одночасно в акті було зазначено, що причиною залиття є недбале відношення власника квартири № 94 до санітарно-технічного обладнання. В квартирі 94, яка розташована над квартирою позивача зареєстрована та проживає відповідач - ОСОБА_2 Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає відшкодувати спричинену шкоду, позивач просить стягнути на її користь з відповідача 22 567,00 грн., з яких: 10 567,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, затрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в розмірі 2 000 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та судові витрати.

Моральну шкоду позивач обгрунтовує тим, що від дій відповідача вона отримала моральні страждання, відповідач своїми неправомірними діями порушила право власності в частині права користування майном.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав з викладених в ньому підстав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що за попереднє залиття нею було в добровільному порядку відшкодовано матеріальну та моральну шкоду.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27 серпня 2010 року позивач закінчила ремонт в квартирі АДРЕСА_1, після її залиття відповідачем, що підтверджується Договором № 16-08/10 про виконання ремонтних робіт від 16 серпня 2010 р (а.с.37-38) та Актом приймання-передачі виконаних робіт від 27.08.2010 р. (а.с.39). Зазначена квартира належить їй на праві власності (а.с.10-15). 01.09.2010 року позивач знову виявила в приміщеннях санвузла, коридору, ванної кімнати вологі сліди залиття на стелі та стінах. Про виявлені пошкодження квартири позивач повідомила відповідача та житлово-експлуатаційну організацію - КП «Печерська брама», якою 03.09.2010 р. було складено акт обстеження квартири з фіксуванням наявних слідів залиття (а.с.17). Одночасно в акті було зазначено, що причиною залиття є недбале відношення власника квартири № 94 до санітарно-технічного обладнання. В квартирі 94, яка розташована над квартирою позивача, зареєстрована та проживає відповідач - ОСОБА_2

19.11.2010 р. позивач звернулась до комунального підприємства з заявою про складення дефектного акта (а.с.18), який останнім було виготовлено 01.12.2010 р. (а.с.19)

04.03.2011 р. позивач замовила у ТОВ «Український центр судових експертиз» проведення експертного будівельно-технічного дослідження (а.с.20), за проведення якого заплатила 2 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 04/03 до прибуткового касового ордера від 04.03.2011 р. (а.с.21-22).

Згідно з висновком № 0313 експертного будівельно-технічного дослідження від 06 квітня 2011 року вартість ремонтно-будівельних робіт внаслідок залиття квартири позивача складає 10 567,00 грн. (а.с.23-36).

Відповідно до норм ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати збитки в повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в сумі 12 567 грн.(10 567,00+2 000,00).

Заперечення відповідача спростовуються наведеними вище доказами.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова) встановлено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Постановою Верховного Суду України передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов»язковому з»ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В судовому засіданні не знайшло підтвердження те, що відповідач своїми неправомірними діями порушила право власності в частині права користування майном.

Позивачем також не надано жодних доказів щодо дій відповідача, якими їй завдано моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, згідно ч.4 вказаної статті доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що правові підстави для стягнення моральної шкоди відсутні, оскільки позивачем не надано доказів відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України факту заподіяння шкоди відповідачем, виходячи з визначень моральної шкоди за ст. 23 ЦК України та вини відповідача у її заподіянні, згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 383, 1166, 1192 ЦК України, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 567 (дванадцять тисяч п»ятсот шістдесят сім),00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Матійчук Г. О.

Справа № 2-598/12

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И