- •Розділ і. Організація обліку на підприємстві, фінансовий облік прибутку
- •1.1. Організація обліку на підприємстві «Київхліб» Хлібокомбінат №11 та коментар його облікової політики
- •1.2. Фінансовий облік прибутку
- •Журнал реєстрації господарських операцій
- •1.3. Відображення в фінансовій, податковій та статистичній звітності інформації щодо прибутку підприємства
- •1.4. Сучасні комп'ютерні технології ведення обліку прибутку, виклад їх практичного застосування
- •Розділ II. Економічний аналіз діяльності підприємства та прибутку
- •2.1. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства 2010-2011 роки
- •2.2. Теоретичні основи та практичний економічний аналіз прибутку
- •2.3. Сучасні комп'ютерні технології ведення економічного аналізу прибутку та виклад їх практичного застосування
- •Розділ III. Внутрішній і зовнішній аудит прибутку, державний контроль за дотриманням чинного законодавства України з обліку прибутку
- •3.1. Теоретичні основи внутрішнього та зовнішнього аудиту прибутку
- •3.2. Державний контроль та відповідальність за недотримання чинного законодавства України з обліку прибутку
- •Аудиторський висновок щодо перевірки фінансових результатів
- •Розділ IV Охорона праці
- •4.1. Стан охорони праці на підприємстві
- •4.2. Стан охорони праці на робочому місці
- •4.2.1. Повітря робочої зони
- •Допустимі спектри рівнів звукового тиску
- •4.2.3. Освітлення: природне та штучне
- •4.2.4. Психофізіологічні шкідливі фактори, пов’язані з монотонністю роботи
- •4.3. Електробезпека
- •4.4. Пожежна безпека
- •Загальні висновки і пропозиції
- •Перелік використаної літератури
- •Додатки
4.3. Електробезпека
Електробезпека - це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму,електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу, обслуговуючого електроустановки і електроустаткування.
Аналіз виробничого травматизму показує, що кількість травм, які спричинені дією електричного струму є незначною і складає близько 1 %, однак із загальної кількості смертельних нещасних випадків частка електротравм вже складає 20-40% і займає одне з перших місць.
Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.
Електрозахисні засоби - це переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. За призначенням електрозахисних засобів умовно поділяють на ізолювальні, огороджувальні та допоміжні.
Можливі способи захисту:
електрична ізоляція;
захист від випадкового дотику до струмоведучих частин;
захисне заземлення, занулення, захисне відключення;
контроль і профілактика пошкодження ізоляції;
захист від небезпеки при переході з вищої сторони на нижчу;
електричне розділення мереж;
застосування індивідуальних захисних засобів.
У приміщення бухгалтерії від електричного струму живляться: ПЕОМ; багатофункційний пристрій (принтер); телефон; обігрівач (взимку).
ПЕОМ та багатофункційний пристрій обов’язково заземлюються.
Згідно з ПУЕ всі виробничі умови за рівнем небезпеки поділяються на три категорії:
І – з підвищеною небезпекою;
ІІ – особливо небезпечні;
ІІІ – без підвищеної небезпеки.
До першої категорії належать умови, які характеризуються однією з умов, що викликає підвищену небезпеку: відносна вологість повітря понад 75%; струмопровідний пил; температура понад 350С або короткочасно 400С незалежно від пори року; можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі; наявність струмопровідних підлог земляних, залізобетонних, цегляних і ін..
До ІІ категорії, що характеризується особливо небезпечними умовами належать такі, що мають одну з таких ознак: дощ, сніг або у приміщення вологість близька до 100% (обладнання, підлоги і стіни постійно вкриті вологою); хімічно активне середовище з їдкими парами і газами, що руйнують ізоляцію; одночасно наявні дві або більше умов з ознаками приміщень І категорії.
До ІІІ категорії відносяться сухі, без пилу приміщення, де відсутні ознаки І і ІІ категорій.
Найнебезпечнішими є умови ІІ категорії. За ступенем небезпеки роботи на зовнішніх установках прирівнюються до робіт особливо небезпечних (ІІ кат.)
Виробничі умови за рівнем небезпеки відділу бухгалтерії відноситься до ІІІ категорії.