61. Договір лізингу: поняття, правова ціль, юридична характеристика, істотні умови, особливості та форма. Види лізингу.

Договір лізингу – це двостороння угода, у чинність якого одна сторона (лізингодатель) передає або зобов'язується передати іншій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодателю на праві власності й було придбано їм без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямій лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодателем у продавця (постачальника) відповідно до встановленого лізингоодержувачем специфікаціями й умовами (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі)

Правова мета

перехід майна в тимчасове користування

Юридична характеристика

1. Оплатний - замість переданого в користування лизингодателем майна, лизингополучатель сплачує лізингові платежі

2. Консенсуальний – коли майно буде передано в тимчасове користування після укладання договору, або реальний, коли майно передається в тимчасове користування в момент укладання договору

3. Двосторонній - правами й обов'язками наділені обидві сторони договору

Істотні умови

1. Предмет – не вилучене із цивільного обороту майно, певне індивідуальними ознаками, віднесене відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки й інші природні об'єкти, а також інші речі, установлені законом

2. Ціна – лізингові платежі, які вносяться щомісяця, якщо інше не встановлено договором

3. Строк користування майном установлюється договором. Як правило, договір лізингу укладається на тривалий строк

форма

Договір лізингу укладається в писемній формі

Світова практика протягом понад століття напрацювала численні види лізингових правочинів. Критерії їх класифікації різні:

ЦК України виділяє два види лізингу: прямий і непрямий.

Прямий лізинг є двостороннім правочином між лізингодавцем та лізингоодержувачем. Він передбачає, що у лізинг передається об´єкт, який є власністю лізингодавця і набутий без попередньої домовленості з лізингоодержувачем.

Особливістю непрямого лізингу є те, що в лізинг передається майно, спеціально придбане лізингодавцем для цього у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов. Він може укладатися у формі багатостороннього правочину або у формі цілої низки правочинів. Непрямий лізинг є класичним видом лізингових відносин і досить часто застосовується у світовій практиці.

62. Сторони договору лізингу, їх права та обов’язки. Правові наслідки невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх обов’язків.

Лізингодатель - юридична особа або фізична особа, що володіє необхідної для укладання договору дієздатністю -власник майна, що передається в лізинг

Лізингоодержувач-фізична або юридична особа, що володіє необхідної для укладання договору дієздатністю

Права лізингодателя

- вимагати від лизингополучателя сплати лізингових платежів;

- вимагати виконання іншою стороною інших обов'язків, установлених договором, законом

Права лізингоодержувача

- у випадку, якщо лизингодатель не передає майно, лизингополучатель має право на свій розсуд: 1) жадати від лизингодателя передачі майна й відшкодування збитків, заподіяних непередачею; 2) відмовитися від договору лізингу й вимагати відшкодування заподіяних йому збитків;

- укласти договір на ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу із продавцем (постачальником);

- вимагати виконання іншою стороною інших обов'язків, установлених договором, законом.