- •1. Поняття ринкової інфраструктури, її основні елементи
- •2. Поняття еластичності. Еластиність попиту за ціною, за доходом, перехресна еластичність.
- •3. Валовий внутрішній продукт та методика його обчислення
- •4. Підприємства в умовах досконалої конкуренції
- •1) Здійснювати виробничу діяльність чи ні;
- •2) Якщо здійснювати, то скільки продукції виробляти і продавати.
- •5. Кейнсіанство та його особливості в різних країнах світу.
- •6. Гроші, їх функції. Рівновага на грошовому ринку.
- •Рівновага грошового ринку
- •7. Фірми (підприємства), їх функції та організаційна структура
- •8. Поняття сукупного, середнього та граничного продуктів
- •9. Економічні закони та категорії, їх пізнання та використання
- •10. Модель підприємства в умовах чистої монополії.
- •11. Класична школа політичної економії.
- •12. Номінальний та реальний ввп. Цінові індекси.
- •13. Поняття власності, її форми та види.
- •14. Загальна і часткова рівновага. Проблеми економічної ефективності та соціальної справедливості.
- •15. Економічна рівновага на основі моделі “сукупний попит-сукупна пропозиція” (ad-as)
- •Графік. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції.
- •16. Суть, причини та соціально-економічні наслідки інфляції
- •18. Формування похідного попиту на фактори виробництва. Правило оптимального використання ресурсів.
- •19. Циклічність суспільного відтворення. Види циклів та їх фази.
- •20. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання. Фіскальна політика в кейнсіанській моделі рівноваги.
- •21.Характеристика ринку олігополії. Моделі олігополістичного ціноутворення - модель ламаної кривої попиту, картель, домінування на ринку.
- •22. Система національних рахунків, її методологічні принципи та складові.
- •23. Система міжнародних економічних відносин та основні напрямки їх розвитку.
- •24. Закони попиту та пропозиції. Встановлення та порушення ринкової рівноваги на товарному ринку.
- •25. Основний капітал (фонди). Фізичний і моральний знос. Норма амортизації.
- •26. Сутність, види та соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена.
- •27. Оборотний капітал (фонди). Фонди обігу. Оборотні засоби.
- •28. Крива байдужості та бюджетна лінія. Рівновага споживача.
- •Мал. 24 Крива байдужості
- •Мал. 25 Карта кривих байдужості
- •Мал. 26 Бюджетна лінія (бюджетне обмеження)
- •Мал. 27а Вплив зміни доходу на бюджетну лінію Мал. 27б Вплив зміни ціни товару на бюджетну лінію
- •29. Промисловий переворот і розвиток капіталізму у провідних країнах світу у XVIII-XIX ст.
- •30. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємозв’язок
18. Формування похідного попиту на фактори виробництва. Правило оптимального використання ресурсів.
Похідний попит - попит на фактори виробництва, який залежить від попиту на кінцеві продукти, що виробляються на основі цих факторів.
Підприємство, виявляючи попит на фактори виробництва, прагне максимізувати корисність від їх використання, що виявлятиметься у прирості прибутку. Така цільова функція реалізується на ринку благ і тому попит на ресурси є похідним попитом, залежним від попиту на кінцевий продукт підприємства.
Додаткову кількість виробленого продукту в результаті використання додаткової одиниці додаткового фактора називають виторгом від граничного продукту. Він обчислюється як добуток граничного продукту фактора виробництва і граничного виторгу від продажу додаткової одиниці продукту. Так, виторг від граничного продукту праці дорівнює
MRPL = (MPL) (MR),
де MRPL - граничний виторг від граничного продукту праці, грош. од.; MPL - граничний продукт праці, натур. од.; MR - граничний виторг від продажу продукту, грош. од.
Зміна витрат, викликана залученням додаткової одиниці фактора виробництва, називається граничними факторними витратами. Цей показник обчислюється за формулою
MRCL = (MPL) (MC)
де MRCL - граничні факторні витрати, грош. од.; МС - граничні витрати виробництва продукту із залученням додаткової одиниці і-го фактора, грош. од.
На досконало конкурентному ринку величини MRC будуть однаковими для всіх одиниць фактора виробництва, що залучаються, і дорівнюватимуть ціні одиниці фактора PL. Умовою максимізації прибутку товаровиробником є залучення такої кількості фактора виробництва, за якої виконується рівність
MRCL = MRPL.
У такому випадку умовою максимізації прибутку виробника стає виконання рівності: PL = MRPL.
Зазначені умови можна сформулювати так, щоб вони відповідали правилу найменших витрат для вибору факторів виробництва, а саме: прибутки максимізуються у тому випадку, коли граничний продукт на грошову одиницю витрат фактора виробництва зрівнюється для кожного фактора:
MPL / PL = MPK / PK =... = MPN / PN;
MRPL / PL = MRPK / PK =... = MRPN / PN.
Правило оптимального використання ресурсів: прибуток будь-якої фірми буде максимізуватись за умови, що гранична доходність ресурсу буде рівною граничним видаткам на ресурс, або його ціні.
19. Циклічність суспільного відтворення. Види циклів та їх фази.
Циклічність — це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого. Інакше кажучи, це закономірний рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.
Виокремлюють кілька типів економічних циклів: короткі (2—3 роки), середні (близько 10 років) та довгі (40—60 років).
Економічний цикл включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке знаходить своє остаточне відображення у новій кризі. Прояви економічних циклів можна побачити за рядом ознак — показників економічної активності, основними з яких є: рівень завантаженості виробничих потужностей; сукупні обсяги виробництва; загальний рівень цін; зайнятість населення (безробіття) та рівень його доходів; прибутки та курси акцій найбільших корпорацій; динаміка попиту на товари тривалого користування; інвестиції у нове будівництво тощо.
Криза — це різке порушення існуючої рівноваги внаслідок диспропорцій, що зростають. Відбувається скорочення попиту на товари, а також виникає надлишок їх пропозиції. Труднощі зі збутом призводять до скорочення виробництва і росту безробіття. Відбувається падіння рівнів заробітної плати, прибутку, інвестицій, цін.
Депресія — на цій фазі відбувається просте відтворення, виробництво не збільшується, проте й не зменшується. Поступово реалізуються товарні запаси, які виникли під час кризи через різке зменшення платоспроможного попиту. Рівень безробіття залишається високим, але стабільним. Проте поступово зростає сукупний попит.
Пожвавлення розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва і помітного скорочення безробіття. Підприємці намагаються відновити прибутковість виробництва, нарощують інвестиції в нову, продуктивнішу техніку, що пожвавлює попит — спочатку на капітальні блага, а потім і на споживчі, адже зростає зайнятість.
Піднесення — це така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає високими темпами. Будуються нові підприємства, підвищується зайнятість, активізується попит на капітальні й споживчі блага, доходи та прибутки, зростають ціни й процентні ставки, жвавішає комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталу.