29. Облікова політика підприємства

При складанні річного бухгалтерського звіту підприємство повинно додержувати таких принципів облікової політики:

• не змінювати протягом року засад облікової політики відображення окремих господарчих операцій та оцінки майна і зобов’язань, виходячи з порядку, передбаченого законодавством. Зміни облікової політики порівняно з попереднім роком необхідно обгрунтовувати в пояснювальній записці до річного звіту;

• повністю відображати в обліку за звітний рік усі господарські операції, здійснені у поточному році, і результати інвентаризації майна та зобов’язань;

• правильно відносити доходи і витрати до звітного періоду відповідно до рахунків бухгалтерського обліку та нормативних документів;

• розмежовувати в обліку поточні витрати на виробництво (витрати обігу) і капітальні інвестиції

• тотожність даних аналітичного і синтетичного обліку та залишків на рахунках бухгалтерського обліку.

Облікову політику за Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” підприємство вибирає самостійно на підставі чинних П(С)БО і має дотримуватися відповідно до принципу послідовності. У згаданому Законі України наведено визначення облікової політики як сукупності принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання фінансової звітності.

Підприємство має право змінювати свою політику та оцінку.

Зміни, що відбуваються в методології обліку на підприємстві слід оформити наказом.

Оцінка – складова облікової політики. Тому П(С)БО 6 і зазначає, що у певних випадках зміну облікової політики відображують як зміну облікової оцінки.

У наказі підприємства слід відображати лише ті елементи облікової політики та оцінки, щодо яких підприємство має вибір. Наприклад, стосовно нематеріальних активів, обліковою оцінкою буде визначення строку корисного використання та його перегляд, вибір методу амортизації та його перегляд, оцінка суми знецінення нематеріальних активів.

У складі річного фінансового звіту підприємства (за винятком малого підприємства) подається пояснювальна записка, в якій крім факторів, що вплинули на господарські і фінансові результати, викладають основи облікової політики підприємства за звітний рік та наміри внести зміни на наступний рік до методології відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій (нарахування амортизації основних засобів, відображення реалізації продукції та ін.).

30. Види фінансової звітності. Склад фінансової звітності та порядок її подання. Звітність поділяється на фінансову та статистичну. Фінансова (бухгалтерська) звітність — це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період. Метою складання фінансової звітності є надання повної, перевіреної та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів користувачам. Основними формами фінансової звітності є: — звіт про фінансовий стан (баланс) державного бюджету України; — звіт про результати виконання державного бюджету України; — звіт про рух грошових коштів. Потреби окремих користувачів (Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Рахункової палати, податкових органів, органів статистики) можуть задовольнятися шляхом установлення інших (спеціальних) звітів, які базуються на даних бухгалтерського обліку органів Державного казначейства. Загальні вимоги до фінансової звітності. Фінансова звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів, виходячи з принципів безперервності, обачливості, превалювання суті над формою та інших принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Інформація, наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною та порівнянною. Форми фінансової звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання затверджуються Державним казначейством України з урахуванням вимог Міністерства фінансів України відповідно до особливостей процесу виконання бюджету у поточному бюджетному році. Зміни даних фінансової звітності внаслідок допущених помилок, що належать як до поточного, так і до минулого року (після затвердження цієї звітності), проводять у тому звітному періоді, в якому були виявлені помилки. До складу квартальної фінансової звітності підприємств входять:

Баланс підприємства (форма №1)

Звіт про фінансові результати підприємства (форма №2).

Малим підприємствам, незалежно від форм власності, встановлено такий обсяг типових форм квартального звіту:

Баланс (форма №1-м)

Звіт про фінансові результати (форма №2-м)

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва наведено у таблиці 10.1.

Відмінність затверджених форм звітності малих підприємств від інших полягає у скороченні кількості показників.

Річний фінансовий звіт підприємства подають за такими типовими формами:

Баланс підприємства (форма №1)

Звіт про фінансові результати (форма №2)

Звіт про рух грошових коштів (форма №3)

Звіт про власний капітал (форма №4)

Примітки, пояснення до звітів.

Крім того, у складі річного звіту подають спеціалізовані форми звіту, встановлені Міністерствами і відомствами, для відображення галузевих особливостей діяльності підприємств.

До складу річного бухгалтерського звіту включають також пояснювальну записку і аудиторський висновок, коли відповідно до законодавства фінансова звітність підлягає аудиту.

Порядок подання фінансової звітності затверджен постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419.

Дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Фінансова звітність подається:

• органам, до сфери управління яких належать підприємства;

• трудовим колективам на їх вимогу;

• власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

• іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики, та щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, - органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, - відповідно фінансовим відділам райдержадміністрацій, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою - дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує.

31. Зміст квартальної та річної фінансової звітності. Порядок складання фінансової звітності.В залежності від періоду, який охоплює звітність, розрізняють періодичну та річну звітність. Періодичні звіти складаються регулярно через певні проміжки часу. За цією ознакою розрізняють звітність квартальну та піврічну. Аналіз періодичної звітності дозволяє визначати і швидко виправляти недоліки в роботі, попереджати їх виникнення у подальшому.Річна звітність характеризує всі сторони господарської діяльності та фінансові результати роботи підприємства за рік.До стандартних форм квартальної та річної фінансової звітності належать:Баланс підприємства” (форма 1);“Звіт про фінансові результати” (форма 2);“Звіт про рух грошових коштів” (форма 3);“Звіт про власний капітал” (форма 4);“Примітки до фінансової звітності” (форма

Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається не пізніше ніж на 25 день після закінчення звітного кварталу, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

У квартальних фінансових звітах банки застосовують таку саму облікову політику, що й у річних фінансових звітах. Винятком є зміни в обліковій політиці, які відбувалися після дати останнього річного балансу та мають відображатися надалі в річних фінансових звітах. Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність,. Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність. Банки зобов'язані оприлюднювати річну та квартальну фінансову звітність. Такі публікації дають змогу громадськості певною мірою контролювати банки. Квартальна фінансова звітність підлягає публікації протягом місяця, наступного за звітним кварталом. Річний фінансовий звіт банк мусить оприлюднити протягом п'яти місяців після закінчення звітного року разом з аудиторським висновком стосовно її достовірності. Річна банківська звітність підлягає обов'язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором. Аудитор викладає свою думку тільки щодо того, чи повною мірою фінансові звіти та примітки до них відображають фінансовий стан і результати діяльності банку. Наявність аудиторського підтвердження фінансової звітності банку дає громадськості додаткові гарантії щодо її правдивості.

Річна фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригувальних проведень за рік. Банки — юридичні особи складають консолідовану річну фінансову звітність. Порядок складання та надання звітності філіями, відділеннями визначається банком самостійно. Річна фінансова звітність складається у тисячах гривень. Інформація у річних фінансових звітах подається порівняно з попереднім роком.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено у статтях 11 – 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та у П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі підприємства, яка необхідна для прийняття рішень щодо:

·  придбання, продажу та володіння цінними паперами;

·  участі в капіталі підприємства;

·  оцінки якості управління;

·  оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

·  забезпеченості зобов’язань підприємства;

·  визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

·  регулювання діяльності підприємства;

·  інших рішень.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” на основі даних бухгалтерського обліку всі підприємства повинні складати фінансову звітність. До складу фінансової звітності підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включаються такі звіти:

1. Баланс;

2. Звіт про фінансові результати;

3. Звіт про рух грошових коштів;

4. Звіт про власний капітал;

5. Примітки до фінансової звітності.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність таким користувачам:

·  органам, до сфери управління яких вони належать;

·  трудовим колективам на їх вимогу;

·  власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

·  органам державної статистики;

·  органам державного казначейства або місцевим фінансовим органам (щодо використання бюджетних асигнувань);

·  іншим користувачам згідно з законодавством (зокрема, Національному банку, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку).