7. Поняття, класифікація та структура персоналу.

Персонал підприємства – сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності. [21, -С.75; 15]

Усіх працівників промислового підприємства поділяють на дві групи:

• промислово-виробничий;

• непромисловий.[8, -С.327;]

За своїм складом промислово-виробничий персонал включає працівників основних виробничих, допоміжних, транспортних, підсобних та побічних цехів, а також охорони, апарату заводоуправління зі всіма його відділами та бюро.

Непромисловий персонал включає працівників, що не приймають участі в основній діяльності підприємства, а зайняті створенням умов, що забезпечують нормальне функціонування виробництва вцілому, наприклад, працівники культурно-побутового та медико-санітарного обслуговування.

Працівників промислового підприємства залежно від функцій, що ними виконуються поділяють на такі категорії:

1. Робітники.

2. Інженерно-технічні працівники.

3. Службовці.

4. Учні.

5. МОП (молодший обслуговуючий персонал).

6. Охорона.

Важливим напрямком класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями, спеціальностями, кваліфікацією. У зв’язку з цим визначають такі категорії, як: професія, спеціальність, кваліфікація.[25, -С.76]

Професія – вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність – різновид трудової діяльності в межах професії.

Кваліфікація – сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти та досвідом роботи на тій чи іншій посаді. Вирізняють спеціалістів:

• найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання);

• вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом);

• середньої кваліфікації (працівники із середньою спеціальною освітою та значним практичним досвідом);

• спеціалістів-практиків(працівники, що займають відповідні посади але не мають фахової освіти).

Робітників за рівнем кваліфікації поділяють на чотири групи:

• висококваліфіковані;

• кваліфіковані;

• малокваліфіковані;

• некваліфіковані.

Вказані кваліфікаційні ознаки персоналу підприємства поряд з іншими (стать, вік, стаж, ступінь механізації праці) служать основою для розрахунків різних видів структур.

При плануванні та обліку чисельності працівників підприємства слід розрізняти їх явочний, списковий (обліковий) та середньосписковий (середньообліковий) склад.

P.S. В одних підручниках з економіки їх автори наводять визначення явочного числа робітників з точки зору планування, а в інших з точки зору обліку. Різниця полягає в тому, що при плануванні чисельності робітників підприємства явочний склад включає робітників, що повинні з’явитися на роботу, а при обліку лише тих, що з’явилися. Це випливає з того, що при плануванні не припускаються (не плануються) невиходи на роботу робітників з неповажних причин (див. баланс /бюджет/ робочого часу). Через це в даній лекції наводяться визначення з точок зору планування та обліку.

Явочний склад визначають при плануванні та обліку лише робітників. Він являє собою:

• при плануванні – число робітників, які неодмінно повинні бути на робочих місцях для забезпечення нормального ходу виробництва.[51 -С.297; а також див. 39, -С.211]

• при обліку – число робітників, що з’явилися на роботу та тих, що знаходяться у відрядженні. [25, -С.78; 52, -С.269]

Списковий (обліковий) склад включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо. [25, -С.78; 39, -С. 211; 51, -С. 297; 52, -С.269]

Чисельність працівників підприємства визначається на певні дати і як середня чисельність (спискова /облікова/ або явочна) за певні періоди.

Середнє спискове (облікове) число працівників отримують шляхом ділення суми спискового числа за усі дні розглядаємого періоду на календарне число днів цього періоду. При цьому спискове число працівників за вихідні і святкові дні прирівнюється до спискової чисельності персоналу попереднього дня. Так як спискове число працівників за кожен день складається з числа тих, що з’явилися на роботу та тих, що не з’явилися, то середнє спискове число можна також визначити шляхом ділення суми явок і неявок за всі дні періоду на календарне число днів в періоді.[52, -С.269]

Середнє явочне число визначається шляхом ділення суми людино-днів явок на число днів роботи підприємства в даному періоді.[52, -С.270]

Для оцінки персоналу підприємства може бути використана система показників (див. табл. 8.1 ).

Таблиця 8.1

Система показників оцінки персоналу підприємства.[25, -С.79]

№ п\п	Найменування показника	Розрахунок
1.	Плинність персоналу	кількість звільнених з усіх причин : середньоспискова чисельність
2.	Стабільність або “відда-ність” персоналу (серед-ній стаж роботи)	загальна сума років роботи на даному підприємстві всього персоналу : середньоспискова чисельність
3.	Рівень дисципліни (неяв-ка на роботу)	неявки на роботу людино-днів : усього відпрацьовано людино-днів
4.	Відповідність кваліфіка- ції робітників ступеню складності робіт, що ни-ми виконуються	середній тарифний розряд групи робітників : середній тарифний розряд робіт, що виконуються
5.	Співвідношення чисель-ності окремих категорій працівників	(5.1) чисельність основних робітників : чисельність допоміжних
		(5.2) чисельність робітників, зайнятих безпосередньо у виробництві : чисельність працівників апарату управління
		(5.3) чисельність висококваліфікованих та кваліфікованих робітників : загальна кількість робітників