Оборотні кошти підприємства: визначення та структура.
Сукупність грошових коштів, що вкладається у підприємство для забезпечення його діяльності, в процесі свого руху послідовно набуває трьох форм: грошову, виробничу, товарну, що відповідає трьом стадіям її кругообігу (рис. 5).
Рис. 5. Стадії кругообігу оборотних фондів підприємства [2; С.115]
Одна із цих стадій належить до сфери виробництва. Дві інші – до сфери обігу.
Для забезпечення процесу виробництва частина грошових коштів авансується на:
придбання (або формування) та поповнення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів тощо (виробничі запаси);
створення виробничих напрацювань (незавершена продукція);
здійснення витрат на виконання науково-дослідних і раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки тощо (витрати майбутніх періодів).
Усі ці складові складають оборотні фонди підприємства, які в процесі продуктивного споживання перетворюються на готову продукцію.
По завершенні процесу виробництва отримана готова продукція надходить до сфери обігу, і після реалізації її товарна вартість набуває грошової форми. Грошова форма реалізованої продукції є змістом категорії “виручка (дохід) від реалізації продукції (робіт, послуг)”. За її рахунок відшкодовуються авансовані витрати грошових коштів і формується відповідний прибуток (доход).
Отже, для забезпечення безперервності та безперебійності (планомірності) процесу виробництва, окрім оборотних фондів, що обслуговують сферу виробництва, необхідні засоби, що обслуговують сферу обігу.
Засоби, що обслуговують сферу обігу, прийнято називати – фонди обігу.
Отже, сукупність грошових коштів підприємства, призначених для утворення оборотних фондів і фондів обігу складає їх оборотні кошти.
У ході обслуговування процесів виробництва й обігу оборотні кошти не тільки послідовно змінюють свою форму від грошової до виробничої, товарної і знову до грошової, але й у кожний даний момент одночасно перебувають у всіх трьох формах.
Оборотні кошти поділяють:
за економічним змістом – на оборотні фонди та фонди обігу.
До фондів обігу включають наступні елементи [1, С.85]:
а) готову продукцію на складах підприємства;
б) готову продукцію, яка відвантажена і знаходиться в дорозі;
в) грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках;
г) грошові кошти у незавершених розрахунках;
д) готівка в касі.
Відображаючи особливості своєї сфери прикладання, оборотні фонди і фонди обігу взаємопов’язані та взаємозумовлені. Тому зростання ефективності використання оборотних коштів досягається ефективнішим застосуванням як оборотних фондів, так і фондів обігу [18, С.85-86].
за способом формування – на власні та позикові [18, С.85].
До власних джерел утворення оборотних коштів належать статутний та резервний капітал, прибуток підприємства.
До джерел, прирівняних до власних, належать резерви наступних витрат і платежів, кошти цільового фінансування, а також залучені в оборот стійкі пасиви (заборгованість по заробітній платі, внесках на соціальне страхування тощо).
До позикових джерел утворення оборотних коштів підприємства належать кредити банків, якими покривається нестача власних джерел формування оборотних коштів (як правило, це короткострокові кредити).
Наявність власних і позикових коштів у обороті підприємства пояснюється особливостями організації виробничого процесу.
Постійна мінімальна сума коштів для фінансування потреб виробництва забезпечується власними оборотними коштами (статутний фонд, прибуток, фінансовий резерв).
Тимчасова потреба в коштах, що виникла під впливом причин, які залежать від підприємства, покривається за рахунок позикових коштів (банківський кредит, кредиторська заборгованість).
за методом планування – на нормовані та ненормовані.
До нормованих належать:
виробничі запаси;
незавершене виробництво;
напівфабрикати власного виготовлення;
витрати майбутніх періодів;
залишки готової продукції, що перебувають на складі.
До ненормованих відносять:
відвантажена продукція;
грошові кошти на розрахунковому рахунку;
грошові кошти у незавершених розрахунках (дебіторська заборгованість);
готівка в касі.
Метою встановлення економічно обґрунтованих нормативів за окремими статтями (елементами) оборотних коштів підприємств є забезпечення (з мінімальними запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції і т.д.) безперервної та ритмічної виробничої діяльності [18, С.86].
Склад та структура оборотних коштів [18, С.86]:
Під складом оборотних коштів розуміється сукупність елементів (статей), що їх утворюють.
Структура оборотних коштів – це співвідношення між статтями. Її вивчення є основою прогнозування перспективних змін оборотних коштів.