4. Різновиди вартісної(грошової) оцінки основних засобів та їх методичне відображення.

Облік основних фондів у вартісному (грошовому) вираженні називається оцінкою [16, С.11]. За допомогою вартісної оцінки основних фондів визначають розміри амортизації, здійснюють калькулювання собівартості продукції підприємства.

Основні фонди підприємства оцінюються:

- залежно від моменту проведення оцінки:

• первісна (балансова);

• відновна.

Первісна (або балансова) вартість основних фондів це їх вартість на момент придбання (або завершення будівництва):

Ф _б = Ц + В_т + В _м , (3)

де Ф_б – початкова (балансова) вартість основних фондів;

Ц – ціна придбання (або кошторисна вартість) об’єкта основних фондів;

В _т, В _м – витрати відповідно на транспортування та монтаж.

Відновна вартість – вартість відтворення такого ж об’єкту основних фондів в сучасних умовах (сучасних цінах).

У загальному випадку визначається корегуванням початкової вартості раніше придбаного об’єкта на величину відсотка її зменшення (збільшення) до рівня вартості в сучасних умовах (індексація основних фондів).

Ф _в = Ф _б × (1 ± ΔФ _в  100), (4)

де Ф _в – відновна вартість основних фондів;

ΔФ _в – величина корегування початкової вартості об’єкта до рівня вартості в сучасних умовах (%).

- залежно від стану основних фондів:

• повна (первісна та відновна);

• залишкова (первісна, початкова та відновна).

Повна (первісна й відновна) вартість – це вартість у новому, незношеному стані.

Залишкова вартість (Ф_з ) – характеризує реальну вартість на даний момент часу, ще не перенесену на вартість виготовленої продукції. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування. Визначається частиною вартості об’єкту (початкової або відновної), яка ще не перенесена на продукт:

Ф _з.б. = Ф _б (1 – Т _сл^ф × Н _а.п.в.  100), ( 5)

Ф _з.в. = Ф _в (1 – Т _сл^ф × Н _а.п.в.  100), ( 6)

де Ф _з.б. і Ф _з.в. – початкова та відновна залишкові вартості об’єкту відповідно;

Т _сл^ф – фактичний термін служби даного об’єкту, років;

Н _а.п.в. – норма амортизаційних відрахувань на реновацію (повне відновлення) даного об’єкта, %).

Залишкова вартість основних фондів на час їхнього вибуття (спричиненого спрацюванням) має назву ліквідаційної вартості. У практиці господарювання її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань і визначення наслідків ліквідації спрацьованих основних фондів.

Оскільки введення в дію та вибуття основних фондів відбувається нерівномірно протягом року, то виникає необхідність у розрахунку (окрім початкової або балансової; початкової за мінусом зносу (залишкової) та відновної) середньорічної вартості основних фондів.

Вона може бути розрахована кількома способами:

• середньорічна вартість, що рухається протягом розрахункового періоду (року) інтенсивно [16, С13] :

Ф _с.р = Ф _п.р.п. + (Ф _о. × М _п. – Ф _в. × М _н.п )  12, (7)

де Ф _с.р – середньорічна вартість основних фондів, грн.;

Ф _п.р.п. – вартість основних фондів на початок розрахункового періоду (року);

Ф _о, Ф _в – вартість основних фондів, що, відповідно, введено та виведено протягом розрахункового періоду (року), грн.;

М _п. , М _н.п – кількість місяців, коли фонди протягом розрахункового періоду (року), відповідно, працювали і не працювали;

12 – кількість місяців на рік.

• середньорічна вартість фондів на підприємствах, що рухається неінтенсивно [16, С.13; 17, С.5] протягом розрахункового періоду (року):

Ф _с.р = [(Ф _п.р.п + Ф _к.р.п. )  2 +∑Ф _і ]  12, (8)

де Ф _п.р.п , Ф _к.р.п. – вартість основних фондів на початок та кінець розрахункового періоду(року) відповідно, грн.;

Ф _і – вартість основних фондів на початок кожного місяця протягом розрахункового періоду (року) починаючи з лютого, і = 2 – 12, грн..

• укрупнений розрахунок середньорічної вартості основних фондів [17, С.6]:

Ф _с.р = (Ф _п.р.п + Ф _к.р.п. )  2, (9)

Застереження [5, С 224–225]:

1. Якщо конкретні дати введення в дію нових чи вибуття діючих основних фондів на момент здійснення розрахунків невідомі, то для обчислення середньорічних значень уведення в дію і вибуття основних фондів застосовується встановлений дослідним шляхом коефіцієнт – 0,35. З цією метою дозволяється використовувати інше числове значення такого коефіцієнта в межах 0,35 – 0,50.

2. Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (травень 1997 р.), балансова вартість групи основних фондів підприємства на початок розрахункового періоду (року) (БВ_о.ф.) обчислюється за формулою:

БВ _о.ф. = БВ _о. + В _н.о.ф. + В _к.р. + В _рек. – В _в. – АВ _о. , (10)

де БВ _о. – балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному;

В _н.о.ф – витрати на придбання нових основних фондів;

В _к.р – вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;

В _рек. – витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування;

В _в – вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, що передував звітному;

АВ _о – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.

3. Для визначення початкової (балансової) вартості основних фондів на початок наступного за звітним року потрібно враховувати абсолютні величини введення в дію та вибуття впродовж звітного року, оскільки останні мають діяти (не діяти) протягом усього наступного року незалежно від дати введення чи вибуття основних фондів за звітний рік.

Відмінності у визначенні одиниць обліку основних засобів (фондів) з погляду економіки, бухгалтерського та податкового обліків наведене у додатку 3.