У
найіпиргпому розумінні буття є найбільш
загальним понят
тям
про все те, що Існує, тобто про все, що
є. Воно охоплює усе існу
юче
в нескінченному багатстві його конкретних
проявів, і є онтоло
гічним
поняттям. Буття в цьому розумінні має
свою реальну струк
туру.
У найширшому прояві воно підрозділяється
на об'єктивну
реальність,
що відображається категорією «матерія»,
і суб'єктивну ре
альність,
— що відображається категорією
«свідомість».
В
історії філософії і природознавства
розвивалось два аспек
ти,
дві точки зору на розуміння матерії:
філософський і природ
ничо;
іауко вий. Природничонауковий аспект
включає знання про
фізичну,
структурну будову матерії. Філософський
аспект — це по
гляд
па матерію як сутність — субстанцію,
яка лежить в основі внут
рішньої
єдності усієї різноманітності явищ і
предметів.
В
основі сучасного розуміння руху лежать
три основних по
ложення.
Згідно з першим з них, рух є невід'ємна,
необхідна і сут
тєва
властивість, спосіб існування матерії.
Згідно з другим положен
ням,
рух визначається, як будь-яка зміна,
«зміна взагалі*. У третьо
му
положенні підкреслюється, що рух являє
собою суперечність, а
її джерелом,
внутрішнім імпульсом є взаємодія
протилежностей.
Простір
і час — це філософські категорії, які
відображають ос
новні
форми існування матерії. Просторово-часові
характеристи
ки
має будь-яке явище буїтя світу. Якщо
простір є найзагальніпюю
формою
сталості, збереження змісту об'єктивної
реальності, то час —
це
форма його розвитку, внутрішня міра
його існування та самозни
щення.
