Білет 23. Аудіювання як вид іншомовної мовленнєвої діяльності.

Аудіювання

Процес сприймання мовленнєвої форми і процес розуміння змісту іноземного мовлення на слух, яке протікає взаємопов’язано і взаємообумовлено; при цьому сприймання є первинним компонентом процесу аудіювання

Аудіювання є комплексною

мовленнєво – мисленнєва

діяльність

Вона базується на установці, яка сформована у ході індивідуального розвитку людини в певному соціальному контексті

Вона дає можливість людині

Розуміти інформацію в акустичному коді

Накопичувати її в пам’яті або на письмі

Проводити її відбір в відповідності з інтересом або поставленими задачами

Мотиви, які визначають слухання як діяльність

Інтерес

Рівень та спрямованість уваги

Впевненість в особистій і суспільній цінності інформації або іншомовної діяльності

Основні параметри вимог, які містяться в програмі

Учні повинні сприймати і розуміти мовлення вчителя і диктора іноземною мовою, яка побудована на засвоєному матеріалі

Темп пред’явлення – нормальний: 140-150 слів за хвилину для французької або англійської мови

В аудитивних текстах допускається до 5% незнайомих слів, про значення яких учні можуть здогадатися і до 2 % слів, які не перешкоджають розуміння тексту в цілому (по закінченню 12 класу)

№3.1.1 Основні джерела аудіювання

Мовлення того, хто навчає

Основне джерело інформації для аудіювання

Аудитивні технічні джерела інформації

Магнітофонні записи

Радіопередачі

Аудіовізуальні джерела інформації

Кінофільми

Телевізійні передачі

Комп’ютерні програми

№3.1.2 Особливості

та переваги

Має переваги в порівнянні з технічними джерелами, оскільки в ній поєднуються ситуативні та невербальні засоби, що сприяє створенню надмірного мовлення і полегшує її розуміння

Вчитель, який знає особливості тих, хто слухає, може використовувати різні інтонаційні і мовленнєві засоби

Зверненість мовлення вчителя дозволяє учням спостерігати за його артикуляцією, інтонацією, екстралінгвістичними засобами (міміка, жести)

Мовлення вчителя створює емоційний вплив, стимулює і підтримує мимовільну і немимовільну увагу

Вимоги до підбору текстів

Інформативність, цікава фабула

Аутентичність

Доступність за змістом і мовним складом

Короткі за тривалістю звучання

Монотематичність

Без шумових ефектів (аудіозапис)

№3.1.3 Недолік використання мовлення вчителя як єдиного джерела аудіювання

Труднощі розуміння мовлення інших, для якого характерні власно свій тембр, висота, голос, темп, дикція, манера і т.д.

№3.1.4 Призначення технічних

аудитивних

засобів

Аудитивні джерела (магнітофон)

Сприяють виробленню вмінь розрізняти індивідуальні особливості голосів, розуміти мовлення без зорової опори, сприймати мовлення в умовах перешкод

Створює оптимальні умови для інтенсифікації темпу

Аудіовізуальні джерела аудіювання (телевізійні передачі, фільми і інше)

Забезпечує звуко–зоровий синтез, що полегшує сприймання інформації і прискорює утворення безпосередніх зв’язків між словами, поняттями

Полегшує сприймання усного спілкування, так як звільняє слухову пам’ять від необхідності утримувати логічну послідовність подій, яка представлена у вербальній формі, і дає можливість підключити предметне розуміння

Аудіювання

Компонент усно – мовленнєвого спілкування у визначених сферах і ситуаціях

Самостійний вид мовленнєвої цільності, який означає сприймання на слух і розуміння текстів з різною глибиною та повнотою проникнення в їх зміст з повним розумінням і розумінням основного змісту

Досягнення “рівня вживання” передбачає формування таких умінь

Розуміти літературно – розмовне мовлення носіями мови в ситуаціях повсякденного спілкування, пов’язане із задоволенням найпростіших потреб

Визначити тему і мету бесіди, її основний зміст, і в тих випадках, коли виникають ускладнення, звернутися до партнера і попросити повторити думку інакше, розмовляти повільніше і простіше, уточнюючи при цьому значення незнайомих слів і спонукати до більш детального пояснення незрозумілого

В умовах опосередкованого сприймання повідомлення розуміти основний зміст аудіотексту

Повно і точно розуміти висловлення вчителя та однокласників, короткі повідомлення, які стосуються навчально – трудової і соціально – побутової сфер спілкування

Завдання для виявлення розуміння змісту прослуханого тексту

Прореагувати на почуте

Визначити, чи відповідає подана у завданні інформація змісту прослуханого

Підібрати до незавершених речень кінцівку у відповідності до прослуханого

Фіксувати коротко у письмовій формі головне

Підібрати до завдань щодо основного змісту тексту правильні відповіді

Вибрати з оціночних суджень те, що відповідає думці того, хто слухав текст

Мовленнєві дії для реалізації комунікативного завдання повно і точно розуміти аудитивне мовлення

Перезапитувати

Попросити повторити, пояснити, перекласти

Реалізувати мовленнєву здогадку

Мовленнєві дії для реалізації комунікативного завдання розуміти основний зміст інформації з прослуханого

Визначити головне значуще

Ігнорувати деталі, перешкоди

Реалізувати мовленнєву здогадку

Початкова школа

(на кінець 4-го класу)

Основна школа

(на кінець 9-го класу)

Старша школа

(на кінець 12 класу)

Розуміти:

• Мовлення вчителя: короткі (до 8 речень) тексти (оголошення, діалоги, вірші, пісні) побудовані на засвоєному мовному матеріалі й звучать у нормальному темпі

• Основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які містять незначну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися

Розуміти:

• Основний зміст не дуже складних автентичних текстів пізнавального і країнознавчого характеру, виділяти основну думку/ідею, факти і аргументи, диференціювати основні факти і другорядну інформацію, узагальнювати інформацію і зіставляти її з власним досвідом, оцінювати отриману інформацію з оглядом на її вірогідність і переконливість

• Зміст не дуже складних автентичних текстів типу пізнавальний радіо-та телепередач, теле- та відіофільмів; узагальнювати інформацію, яка надходить, робити на цій основі власні висновки, оцінювати отриману інформацію з точки зору її правдивості

• Найбільш значущу інформацію в автентичних текстах типу: оголошення, реклама, репортаж тощо, оцінювати виділені факти щодо їх корисності, можливості застосування тощо

• Висловлювання співрозмовників (в тому числі за наявності незнайомих мовних засобів), а в разі необхідності використовувати перепитування, прохання повторити чи пояснити

• Використовувати лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію чи наочність.

Аудіотексти можуть містити до 3% незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися з контексту, і 1% незнайомих слів, які не заважають розумінню тексту в цілому

Тривалість звучання – до 4 хвилин

Розуміти:

• Основний зміст не дуже складних автентичних текстів пізнавального і країзнавчого характеру, виділяти основну думку/ ідею, факти і аргументи, диференціювати основні факти і другорядну інформацію, слідкувати за логікою міркувань та прогнозувати розвиток розповіді, узагальнювати інформацію і зіставляти її з власним досвідом, оцінювати отриману інформацію з огляду на її вірогідність та переконливість

• Зміст не дуже складних автентичних текстів типу пізнавальний радіо-та телепередач, теле- та відіофільмів;, точно усвідомлювати всі факти, події, аргументи, приклади, слідкувати за логікою міркувань, узагальнювати інформацію, яка надходить, робити на цій основі власні висновки, оцінювати отриману інформацію з точки хору її правдивості

• Виділяти найбільш значущу інформацію в автентичних текстах типу: оголошення, реклама, репортаж тощо, оцінювати виділені факти щодо їх корисності, можливості застосування тощо

• Висловлювання співрозмовників (в тому числі за наявності незнайомих мовних засобів), а в разі необхідності використовувати перепитування, прохати повторити чи пояснити

• Використовувати лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію чи наочність

Аудіотексти можуть містити до 5 % незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися з контексту, і 2% незнайомих слів, які не перешкоджують розумінню тексту в цілому.

Тривалість звучання – до 6 хвилин

Етап

Рівні

Мовленнєві дії

І етап

На рівні фрази

• Розуміння повідомлень даного рівня, побудованих на знайомому матеріалі: реакція на почуте – невербальна (дії, символи і т.д.)

• Розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте – вербальна (за допомогою засвоєних мовленнєвих зразків, що відповідають темі чи ситуації)

• Розпізнавання початку повідомлення і його завершення

ІІ етап

На понафразовому рівні

• Розуміння монологічного повідомлення даного рівня, побудованого на повністю знайомому матеріалі; реакція на почуте – невербальна або коротка вербальна

• Розуміння міктодіалогів з наступним визначенням характеру взаємодій партнерів шляхом віднесення сприйнятого діалогу до одного з відомих учням комунікативних (структурно - функціональних) типів мікродіалогів: діалогу – обміну думками, діалогу – волевиявлення, ритуалізованого діалогу

ІІІ етап

На рівні цілого тексту

• Розуміння зв’язного (монологічного) мовлення побудованого на повністю знайомому матеріалі, шляхом членування тексту на смислові частини або виділення інформаційних точок; реакція на почуте – невербальна (дії, символи і інше)

• Розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте – невербальна або вербальна як у процесі слухання, так і після нього

• Розуміння зв’язного тексту, побудованого тільки на знайомому матеріалі, але такого, що передбачає антиципацію змісту повідомлення по його заголовку, придумування іншого заголовку чи вибір із даних “готових” заголовків найбільш прийнятного, вибір із даних після тексту речень, що відповідають або не відповідають його змісту і інше

• Розуміння діалогічного тексту, побудованого на знайомому матеріалі, із завданням на виявлення кількості учасників бесіди, їх характеристик; реакція вербальна або у вигляді відповіді на запитання, тесту множинного вибору і т.п.

• Розуміння зв’язного тексту, що містить деякі незнайомі елементи: слова, словосполучення, про значення яких можна здогадатися на підставі співзвучності з рідною мовою (опора на здогадку, мовний досвід); розуміння можна перевірити за допомогою множинного вибору, відповідей на запитання і т.п.

• Розуміння зв’язного тексту з деякими незнайомими елементами, але здогадка про їх значення здійснюється за формальними ознаками з опорою на знання та асоціативні зв’язки в іноземній мові

• Розуміння зв’язного тексту з наявними незнайомими елементами; здогадка про значення яких здійснюється за контекстом, з опорою на смислові зв’язки

• Розуміння зв’язного тексту, побудованого переважно на незнайомому матеріалі, але з виділення спеціальних перешкод з метою подолання їх шляхом перепитувань, прохання уточнити сказане і т.п.