14. Фрідріх Ліст та його істинна теорія протекціонізму в роботі «Національна система політекономії…» (1841)

Теорія Ф.Ліста передбачала врахування національних умов функціонування економіки. Економічна система складається з 2 частин:

1. економіка мінових цінностей

2. економіка продуктивних сил:

• національна єдність

• єдина мова

• верховенство права

• система освіти

• армія та поліція для верх.права

• митна система

• колонізація і розширення

Ф.Ліст не відкидав вільної торгівлі, але доводив, що її впровадження може бути виправданим за однакового рівня розвитку держав і за правління «мудрості, а не сили». Кожна держава має свій економічний інтерес і повинна його захищати.

Введення мита може у короткостроковому періоді зменшити обсяг мінових цінностей, які споживаються суспільством. Митна система не збільшує к-ть матеріальних багатств, але розвиває продуктивні сили, які створюють це багатство. (Реалізатором ідей істинного протекціонізму Ф.Ліста у Німеччині був О. фон Бісмарк)

Ліст вважав, що принцип вільної торгівлі закріплює переваги розвинених країн, а країнам, що розвиваються потрібен митний протекціонізм для підйому їх економік. Практика дійсно підтвердила, що до вільної торгівлі Англія змогла перейти на основі успіху, досягнутого протекціонізмом. Те ж відбулося в кінці 19 - початку 20 століття з Німеччиною.

15. Багатство держави та справедливий світовий ек. Порядок за ф.Лістом

Ліст не торкався фундаментальних проблем політичної економії, обмежившись питаннями економічної політики, зокрема зовнішньоторговельної. Неприйняття англійської класичної політичної економії, яку він критикував за ігнорування національних особливостей господарського розвитку окремих країн дозволило йому виробити власну оригінальну концепцію продуктивних сил.

За Лістом, продуктивні сили - це здатність створювати багатство нації. Оскільки рівень економічного розвитку різних країн різний, повна свобода торгівлі гальмує розвиток продуктивних сил у відсталих за економічним розвитком країнах. Ліст особливо підкреслював необхідність промислового розвитку і пропонував стимулювати його заходами «істинного протекціонізму», тобто захисту від іноземної конкуренції.

Нація, при існуючому світовому порядку, не може забезпечити свою самостійність і незалежність інакше, ніж власними силами і коштами. Можна сказати, що Ліст розробляв на противагу «космополітичної економії» не просто «національну», а «геополітичну» економію. Ліст вказував на позитивний вплив вільної торгівлі на розвиток продуктивних сил колоніальної Англії, а з іншого боку, відзначав згубний вплив на промисловість Іспанії, Португалії і Франції.

На думку Ліста, Німецький митний союз повинен розповсюдитися по всьому узбережжю Північного моря від гирл Рейну до Польщі з включенням Голландії і Данії, до масштабів «Середньої Європи», це стало б міцним континентальним ядром, що, дозволило б протистояти пануванню Англії на континентальних ринках.

до 14 і 15) Головним твором Ф. Ліста є "Національна система політичної економії" (1841 р.), в якому він проголосив себе противником Промислового планування Англії і захисником національної єдності Німеччини. Ф. Ліст прагнув бачити Німеччину потужною індустріальною державою, здатною до економічної й політичної експансії в світі. Через те він протиставив економічній теорії Сміта і Рікардо вчення про національну економіку, відкидаючи загальні закони розвитку виробництва в різних країнах. Він твердив, що економіка окремих країн розвивається за особливими законами, і тому для кожної країни властива своя національна економіка, завдання якої полягає у створенні найкращих умов для розвитку продуктивних сил нації.Центральне місце в системі Ф. Ліста посідала його теорія продуктивних сил та вчення про стадії господарського розвитку нації в поєднанні з ідеєю "виховного протекціонізму". У "національно-економічному поступовому русі нації" Ліст виділяв п'ять стадій: дикості, скотарську, землеробську, землеробсько-мануфактурну і землеробсько-мануфактурно-комерційну1.Сам факт періодизації економічної історії заслуговує на увагу. Вона, звичайно, була підпорядкована теорії Ф. Ліста, згідно з якою в Німеччині потрібна активна державна економічна політика з метою переходу до п'ятої стадії розвитку, на якій вже перебувала Англія. Ф. Ліст широко, вдало й ефективно використав історичні факти для обґрунтування необхідності розбудови національної економічної системи.Ф. Ліст по-своєму тлумачив продуктивні сили; до них він зараховував різні суспільні інститути: уряд, мораль, мистецтво, суд. До капіталу, крім матеріального багатства, він відносив природні й набуті здібності людей. Ліст надавав великого значення організаційно-економічним відносинам, транспортній інфраструктурі, моральному духу нації.Звичайно, що розбудова національної економіки пов'язана з активною економічною політикою. Тому не дивно, що Ф. Ліст виступав за ефективний протекціонізм у зовнішньо-господарській політиці держави. Він твердив, що політика лібералізму і задоволення потреб населення за рахунок імпортних виробів позбавляє націю конкурентних переваг над іноземними країнами.Однак функції держави не обмежуються політикою протекціонізму, її економічні функції пов'язані з формуванням раціональної виробничої структури, інвестуванням та іншими напрямами господарського розвитку. Держава покликана узгоджувати окремі ланки національного економічного організму."Національна система політичної економії" Ф. Ліста збагатила економічну науку макроекономічним і мікроекономічним підходами до розбудови національної економіки, тлумаченням загальних економічних категорій в органічній єдності з їх національним наповненням і застосуванням.