47. Види міжн монопольних об'єднань, причина їх розвитку та їх впливу на свтову економіку. Неокласичний аналіз.

Монополія – окремі наймогутніші підприємства або об'єднання кількох п-ств, які виробляють переважну кількість певної продукції, завдаки чому впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки. Першою монополізується сфера обігу. На цій основі виникли найпростіші форми монополістичних об'єднань – картелі і синдикати.

МКартель — об'єднання декількох Д-в або компаній, які спільно визначають обсяги і ціну продукції на світовому ринку, але зберігають самостійність в організації виробництва, його технологічному рівні, а також фінансах. Приклад: об'єднання країн-експортерів нафти - ОПЕК. Головним змістом спільних домовленостей цих країн є узгодження обсягів видобутку нафти і вплив на ринкові ціни на неї.

МСиндикат — організаційна форма монополії, в якій зосереджені всі функції, пов'язані з її зовн.-торг. діяльністю (встановлення цін, реклама, пошук клієнтів). Це акціонерна форма. Центральне керівництво встановлює квоти, а підрозділи – планують виробництво.

У сучасних умовах така форма об'єднання, як синдикат, використовується рідко. На засадах міжнародного синдикату була фактично одна велика ТНК - "Де Бірс", що контролює понад 80% світового ринку діамантів

Трест — об'єднання, суб’єкти якого повністю втрачають свою фінансову , виробничу та комерційну самостійність. Все виконують разом, щоб бути сильнішими і виграти конкуренцію.

Типовим для трестів є їх поширення в рамках галузей, які виробляють однорідну продукцію, хоча існують і міжгалузеві трести.

Консорціум - об'єднання як промислових компаній і підприємств, так і торговельних підприємств і банків, з метою реалізувати певний інвестиційний проект. Створюються, щоб зм. Фінансовий ризик проведення певного виду робіт. Бо тут є і компанія, і банки.

Україна бере участь у консорціумному проекті "Sea Launch", учасниками якого є також США, Росія і початково була Норвегія.

48. Теорія митного тарифу і його неокласична інтерпретація. Оптимальний та ефективний тариф.

Коли велика країна вводить тариф, то обсяг її торгівлі знижується, але умови торгівлі покращуються. Зменшення обсягу торгівлі призводить зниження добробуту, а поліпшення умов до підвищення добробуту. Тому виникає проблема знаходження оптимального рівня тарифу.

Оптимальний митний тариф (ОТ) — така тарифна ставка, яка забезпечує максимальну вигоду від покращення умов торгівлі за мінусом негативного ефекту зменшення обсягів торгівлі.

У невеликих країнах, які є монопольними покупцями певного товару на світовому ринку ОТ перетворюється у номінальний. Така велика країна (монополіст) примушує своїх торгових партнерів продавати товар за ціною, нижчою від світової, для того щоб зберегти ринок збуту в даній державі.

(графік)

Ефективний тариф (ЕТ)- показує наскільки зросте додана вартість галузі, яка є імпортозаміщуюча.

Т еф=(V-V)/V

V-додана вартість в імпортозаміщуючому в-цтві після введення тарифу

V- додана вартість … до тарифу.

ЕТ- реальний рівень митного оподаткування кінцевих імпортних товарів,обчислений з урахуванням мит, що накладаються на імпорт проміжних товарів. 

де Tn – номінальна ставка тарифу на готові вироби;

A – частка комплектуючих у готовому виробі;

Tim – номінальний тариф на комплектуючі та компоненти.

Якщо A і Tim - постійні величини, то при зростанні номінального тарифу, зросте і ефективний.

Базисна теорія митного тарифу.була сформульована неокласиками, які стверджували, що впровадження митного тарифу негативно позначається на динаміці функціонування міжнародного ринку — при застосуванні митного тарифу програє не лише країна, що їх сплачує, а й країна, що його вводить. У цілому митні тарифи практично завжди зменшують рівень добробуту нації, оскільки споживачі втрачають більше, ніж отримують виробники і держава разом. Тариф перерозподіляє доходи споживачів імпортної продукції на користь інших соціальних груп. Як правило, стимулювання вітчизняного виробництва може бути більш ефективним при використанні інструментів нетарифного регулювання. Але бувають випадки випадках доцільно використовувати саме митний тариф. Наприклад, застосування митного тарифу сприяє підтримці національного товаровиробника і як наслідок — зростанню національного виробництва та зайнятості ресурсів. Крім того, тарифні надходження може застосовувати уряд як джерело для фінансування соціальних програм . та інвестиційної діяльності.