1.Що вивчає наука «меа» – основні розділи, концепції?

МЕА заснований на ідеї загальної економічної рівноваги сукупного попиту і пропозиції як певного ідеального стану міжнародної економіки. Сукупний попит і сукупна пропозиція трактуються широко як попит і пропозиція товарів одночасно на мікрорівні та макрорівні, у державних і міжнародних масштабах.

Основні розділи:

1. Теорія «чистої», тобто без будь-яких обмежень, міжнародної торгівлі та принесеної нею вигоди.

2. Теорія комерційної політики, що вивчає причини і результати різних обмежень на обмін товарами, послугами, рух факторів виробництва і т.д.

3. Концепції платіжних балансів, в яких аналізуються співвідношення загальних доходів і витрат даної країни щодо іншої, а також її поточний курс обміну валюти.

4. Концепції неврівноваженого платіжного балансу і методів їх вирівнювання в умовах різних міжнародних грошових систем.

Перші два розділи розглядаються в рамках теорії міжнародної торгівлі, а два інших – фінансової теорії світової економіки.

Предметом вивчення є:

• закономірності функціонування і розвитку в міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя;

• закономірності формування сукупного попиту та сукупної пропозиції на товари та фактори виробництва, що знаходяться в міжнародному обігу;

• інструменти аналізу і програмування відкритої національної економіки, особливо її реального, бюджетного, грошового і зовнішнього секторів, в умовах їх взаємодії з економікою інших країн;

• тенденції розвитку міжнародних фінансових ринків і фінансових механізмів, які обслуговують функціонування міжнародної економіки;

• інституційна структура регулювання міжнародної економіки, принципи її формування, тенденції.

Основні концепції: 1) теорія абсолютних переваг (А. Сміт), 2) теорія порівняльних (відносних) переваг (Д. Рікардо), 3) теорія Хекшера-Оліна, 4) парадокс Леонтьєва, 5) альтернативні теорії міжнародної торгівлі (теорія життєвого циклу продукту, теорія ефекту масштабу, модель технологічного розриву).

2.Сучасний світовий ек. Порядок: характерні риси, основні інститути, економічні сили впливу.

Світовий порядок (режим) являє собою чітко виражені умови, прийняті на багатосторонній основі на загальновизнаних нормах, що визначають державні і недержавні рамки поведінки у будь-якій сфері міжнародної діяльності.

Світовий економічний порядок включає в себе:

• міжнародну валютну систему;

• загальносвітову систему торгівлі;

• міжнародні принципи оподаткування.

Сучасні МЕВ включають валютно-фінансові, торговельні, виробничі, трудові та інші відносини. Основною формою міжнародних економічних відносин є валютно-фінансові відносини. В сучасному світі особливо актуальними є глобалізація і регіоналізація МЕВ.

Головна роль у встановленні світового економічного порядку належить транснаціональному капіталу і міжнародним інститутам, серед яких важливим є Світовий Банк та Міжнародний валютний фонд (МВФ). Фундамент сучасного світового порядку формують також транснаціональні корпорації, міжнародні фінансові інститути і СОТ.

Сформувалися три світових полюса економічного і технологічного розвитку - Північноамериканський (НАФТА), Західноєвропейський (ЄС) і Азіатсько-Тихоокеанський. Значною економічною потужністю володіють Сполучені Штати та Японія. У Західній Європі - Німеччина. В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні динамічно розвивається Китай.

Серед актуальних проблем МЕВ виділяються проблеми створення вільних економічних зон, міжнародних транспортних коридорів та інтернет-економіки.