10.Закон порівняльної переваги в міжнародній торгівлі. Кількісна інтерпретація.

Теорія порівняльних переваг: Країна отримує прибуток від зовнішньої торгівлі, експортуючи товари, в виробництві яких ця країна має свою найбільшу відносну перевагу, а імпортує ті товари, у виробництві яких вона має найменшу відносну перевагу.

Основні припущення теорії порівняльних переваг:

1. У виробничому процесі використовується один ресурс – праця; кожна країна має фіксовану кількість ресурсів і всі ресурси ідентичні.

2. Фактори виробництва вільно рухаються між галузями (ціни на ресурси однакові).

3. Відсутність руху факторів виробництва між країнами. Внаслідок цього їхня ціна, очевидно, буде різною в різних країнах, а це є основою для розвитку міжнародної торгівлі.

4. Теорія порівняльних переваг базується на трудовій теорії вартості (відносна вартість продукту визначається кількістю праці, витраченої на його виготовлення).

5. Кожна країна використовує різні технології виробництва, але технологічний рівень виробництва залишається незмінним для кожної країни.

6. Виробництво товарів характеризується постійними видатками незалежно від обсягу виробництва товару, на кожну одиницю товару витрачається одна й та ж кількість праці.

7. Має місце повна зайнятість.

8. Ринок кожної країни функціонує при доскональній конкуренції.

9. Відсутність торгівельних бар'єрів між країнами.

10. Транспортні видатки (як внутрішні, так і зовнішні) дорівнюють нулю.

11. Світове господарство представлене двома країнами, які обмінюються двома товарами.

Основні поняття:

Альтернативні витрати — це просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, вит­раченого на їх виробництво.

Альтернативна ціна — це робочий час, потрібний для вироб­ництва одиниці одного товару, виражений через робочий час, необ­хідний для виробництва одиниці іншого товару.

Альтернативні витрати виробництва продукту — це кіль­кість інших продуктів, від якої необхідно відмовитись або яку треба офірувати, щоб отримати певну кількість будь-якого даного продукту.

Закон порівняльних переваг : - країна А має порівняльну перевагу у виробництві товару х. Формула пор.пер. показує що затрати на вироб. товару 1 виражені через затрати на вироб. тов. 2 у себе дома,нижчі ніж затрати на виробництво того ж товару виражені через затрати на вир. тов 2 за кордоном. При цьому це однаково справедливо для будь-яких 2 країн та для будь-яких 2 тов. Оскільки порівняльна перевага залежить тільки від співвіднош. прод. праці в кожній із країн.

Спеціалізація виробництва на основі принципу порівняльних переваг.

S_a – повна спеціалізація країни А на виробництві товару Х

S_b – повна спеціалізація країни В на виробництві товару Y

11.Заробітна плата і принцип порівняльної переваги. Показати на прикладі

Теорія заробітної плати Рікардо. Природною ціною праці є та, яка необхідна для існування робітника і продовження свого роду без збільшення або зменшення їх числа. Вона залежить не від кількості одержуваних грошей, а від кількості предметів споживання, які за них можна купити. Зростання заробітної плати збільшує кількість працівників (збільшується народжуваність), що несе загрозу бідності (насправді емпірічно Ні). Результатом є еволюція економіки до стаціонарного стану з нульовим накопиченням. Тобто коли зарплата і рента ростуть, середній прибуток на одиницю капіталу знижується, цей процес триває до тих пір, поки зарплата не буде з'їдати весь прибуток, тоді накопичення зведеться до нуля (тобто, економічний розвиток за Рікардо НЕ безмежний)

Основна теорема розподілу.

Н орма прибутку змінюється оберненопропорційно заробітній платі (вираженій як відносна частка праці у кінцевому продукті, без ренти)

Теорія порівняльних переваг заснована на ряді припущень. Вона виходить з наявності двох країн і двох товарів; витрат виробництва лише у вигляді заробітної плати, яка до того ж однакова для всіх професій, ігнорування відмінностей у рівні заробітної плати між країнами; відсутності транспортних витрат і наявності вільної торгівлі. Ці вихідні передумови були необхідні для виявлення основних принципів розвитку міжнародної торгівлі.

Розглянемо дію принципу порівняльних переваг (витрат) в міжнародній торгівлі на конкретному прикладі. Приклад - затрати праці

	Англія	Португалія
Сукно (25м)	100 робітників	90 робітників
Вино (50л)	120 робітників	80 робітників

Припустимо, що відріз сукна в 25 м обмінюється на барило вина в 50 л.

На виробництво такого відрізу сукна в Португалії витрачається річний працю 90 працівників, а в Англії - 100 працівників. На виробництво бочонка вина зазначеної ємності в Португалії витрачається праця 80 працівників, а в Англії - 120 працівників. Таким чином, Португалія має абсолютні переваги по обох товарах, а у Англії цих переваг немає. Тим не менш, обом країнам вигідно обмінюватися товарами.

Якщо Португалія відмовиться від виробництва відрізу сукна, а імпортує його з Англії в обмін на діжку вина, то вона заощадить річний працю своїх 20 працівників.

У наведеному прикладі мається на увазі, що оплата праці в обох країнах однакова. Однак, якщо вона різна, це не вносить принципових змін в теорію відносних переваг.

У нашому випадку, якщо рівень оплати праці в Португалії, скажімо, удвічі нижче, ніж в Англії, то Португалія від обміну і раніше отримає вигоду, але вже не в два, а в чотири рази менше, ніж Англія, тобто в останньої ця вигода буде вже не в два, а в чотири рази більше. Це неважко підрахувати, якщо умовно визначити річну заробітну плату виноробів і ткачів у Португалії в 1000 ф. ст., а заробітну плату тих же працівників в Англії-в 2000 ф. ст.