6.Переваги політики вільної торгівлі та її обмеження.

Концепція лібералізму заснована А.Смітом та Д.Рікардо. В центрі – індивідуум та його економічні інтереси, раціональна поведінка – коли він максимізує свій прибуток. І це можливо за ведення політики вільної торгівлі, без втручання держави. В основі визначення ціни на товар лежить трудова теорія вартості, або ринковий механізм («невидима рука»).

Переваги свободи торгівлі:

• вільна торгівля дозволяє поліпшити добробут націй, тому що відкриває можливості міжнародної спеціалізації виробництва і обміну на основі принципу порівняльних переваг. Зростання добробуту відбувається за рахунок виграшу, одержаного від міжнародної торгівлі.

• вільна торгівля полегшує розвиток конкуренції і підтримує дух новаторства не тільки серед національних виробників, а й у відносинах з іншими країнами. Це в кінцевому рахунку сприяє підвищенню якості продукції, що випускається.

• вільна торгівля відкриває можливості для розширення ринків, а отже - для міжнародної концентрації виробництва і масового випуску товарів, вигідного споживачам.

• вільна торгівля є основою оптимізації розподілу виробничих ресурсів між країнами і такої їх міжнародної комбінації, яка значно підвищує ефективність їх використання.

Рекомендації прихильників вільної торгівлі сприяли економічному зростанню та процвітанню багатьох країн, що встали на шлях відкритої економіки.

Протілежністю вільної торгівлі є політика протекціонізму. Більшість країн більш або менш широко застосовує протекціоністські заходи у вигляді субсідій, податків, митних тарифів та квот. Цікавою є думка Ф.Ліста, автора теорії істинного протекціонізму, який не відкидав вільної торгівлі, але за умови однакового рівня економічного розвитку і за правління «мудрості, а не сили», – адже у кожної держави є власний економічний інтерес та потреба у його захисті.

7. Принципи абсол.Переваги у міжн.Торгівлі. Сучасна інтерпретація.

Теорія абсолютних переваг (absolute advantage theory) - країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), і імпортують ті товари, які виробляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких перевага належить їх торговим партнерам)

В теорії вперше доводиться, що багатство націй не залежить від кількості золота та срібла, які вона має, а від її спроможності виробляти товари та послуги. Згідно з цим основне завдання держави полягає в тому, щоб розвивати виробництво за рахунок поділу праці та кооперації. Найкращим чином держава це може зробити, якщо не буде втручатися в економіку (принцип “лесе-фер”).

Теорія Адама Сміта має такі припущення:

1. Праця - єдиний фактор виробництва;

2. повна зайнятість (тобто всі ресурси, які має та чи інша країна, використовуються повністю);

3. в міжнародній торгівлі беруть участь тільки дві країни, які торгують між собою тільки двома товарами;

4. витрати виробництва залишаються постійними, а їх зниження збільшує попит на товар;

5. ціна одного товару відображена кількістю праці, яку необхідно витратити для виробництва одиниці іншого товару;

6. транспортні витрати = 0;

7. зовнішня торгівля вільна від обмежень та регламентацій.

Країна експортує ті товари, які виробляються з найменшими витратами, тобто вона має абсолютну перевагу в виробництві даного товару, і імпортує ті товари, які виробляються іншою країною з найменшими витратами, тобто інша країна має абсолютну перевагу в виробництві другого товару.

Висновок: кожна країна виграє від міжнародного обміну, оскільки вона обов’язково має певну абсолютну перевагу у виробництві того чи іншого товару.

Перевагою цієї теорії є те, що вона базується на трудовій теорії вартості та підтверджує переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні.

Недоліком цієї теорії для пояснення міжнародної торгівлі є те, що вона не відповідає на запитання, чому країни торгують між собою навіть за умови відсутності абсолютної переваги у виробництві тих чи інших товарів, тобто коли одна з країн має абсолютні переваги у виробництві всіх товарів.