45. Розвиток міжнародної торгівлі в хх ст.. Та її вплив на структуру й динаміку національної економіки. Коефіцієнт залежності держави від зовнішньої торгівлі.

З другої половини XX століття, коли міжнародний обмін набуває "вибухового характеру", світова торгівля починає розвиватися високими темпами. В період 1950-1994 pp. світовий торговий обіг зріс у 14 разів. За оцінками західних спеціалістів, період між 1950 і 1970 pp. можна охарактеризувати як "золоті часи" у розвитку міжнародної торгівлі.

Саме тоді було досягнуто щорічного 7%-го зростання світового експорту. Проте вже в 70-ті роки XX ст. він знизився до 5%, ще більше скоротився у 80-ті роки. Наприкінці 80-х років світовий експорт продемонстрував помітне пожвавлення (до 8,5% у 1988 p.). Після явного спаду на початку 90-х, у середині 90-х років він знову набирає високих темпів.

Коефіцієнт імпортної залежності країни — відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких–небудь товарах або їх групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

– Позитивне значення імпортна незалежність (країна задовольняє потребу у товарі і самостійно).

– Негативне значення велика імпортна залежність (країна задовольняє потребу в товарі і повністю за рахунок імпорту).

Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна спрямованість.

Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей У структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

46. Інтерпритація тарифної політики за допомогою теореми Столпера-Самуельсона

Стверджує, що підвищення відносної ціни товару (наприклад, в результаті введення тарифу) підвищує дохід від того фактору, який інтенсивно використовується у виробництві товару. Таким чином, реальні доходи країни зростають після введення тарифу. Наприклад, коли країна 2 вводить імпортний тариф на товар Х (свій трудомісткий товар), Рх/Ру зростає для внутрішніх виробників і споживачів і те саме відбувається з реальною зарплатою (рідкісний фактор країни 2).

(графік)

По мірі росту Рх/Ру в результаті імпортного тарифу на товар х, країна 2 буде виробляти все більше товару х, і менше товару у (порівнюючи т.F і т.B)

Введення імпортного тарифу на товар х країною 2 підвищує Рх/Ру в даній країні, і збільшує доходи від L (рідкісного фактору в-цтва).

Оскільки зб.національний дохід, скорочується в результаті введення тарифу і частка спільного доходу, що припадає на L підвищується, % ставки і спільний дохід від К падають в країні 2. Таким чином, в той час як мала країна терпить збитки від тарифу, її рідкісний фактор виграє за рахунок надлишкового фактору. Наприклад, коли мала промислово розвинена країна з надлишком К (Швейцарія) вводить тариф на імпорт трудомісткого товару,w зростає.