- •1.Що вивчає наука «меа» – основні розділи, концепції?
- •2.Сучасний світовий ек. Порядок: характерні риси, основні інститути, економічні сили впливу.
- •3.Умови виникнення меркантилізму. Основні постулати меркантилізму
- •5 Основних постулатів зовнішньоекономічної політики держави (за меркантилістами):
- •4.Причини занепаду меркантилізму. Основні противники меркантилізму. Неомеркантилізм.
- •6.Переваги політики вільної торгівлі та її обмеження.
- •7. Принципи абсол.Переваги у міжн.Торгівлі. Сучасна інтерпретація.
- •8.Економічна система д.Рікардо. Основна теорема розподілу.
- •9.Зовнішня торгівля та її вплив на багатство держави у роботі Рікардо «Початки політичної економії…»
- •10.Закон порівняльної переваги в міжнародній торгівлі. Кількісна інтерпретація.
- •11.Заробітна плата і принцип порівняльної переваги. Показати на прикладі
- •12.Недоліки теорії міжнародної торгівлі д.Рікардо
- •13.Спільне та відмінне в теоріях зовн. Торгівлі Сміта та Рікардо
- •14. Фрідріх Ліст та його істинна теорія протекціонізму в роботі «Національна система політекономії…» (1841)
- •15. Багатство держави та справедливий світовий ек. Порядок за ф.Лістом
- •16. К. Маркс та його теорія доданої вартості. Розкрити механізм експлуатації однієї держави іншою за к. Марксом.
- •17.Теорія економічного імперіалізму:суть,основні ознаки,критика.
- •18.Сучасна теорія міжн.Торгівлі. Неокласичний аналіз через криві попиту і пропозиції.
- •19. Криві виробничих можливостей і геометрична інтерпретація порівняльних переваг економіки. Вигоди від міжнародної торгівлі.
- •20.Аналіз міжн.Торгівлі через криві виробничих можливостей та криві байдужості. Вигоди споживачів, виробників країни в цілому.
- •22.Рівновага в міжн.Торгівлі. Поняття «умови торгівлі»і його основні показники.
- •23. Теорія Гекшера-Оліна у визначенні структури торгових потоків у світі та її обмеження.
- •24.Геометрична інтерпретація теореми Гекшера-Оліна.
- •25.Поведінка цін на фактори виробництва при міжн. Торгівлі в коротко- та довгостроковому періодах. Теорема Столпера-Самуельсона.
- •26.Графічне доведення теореми Столпера-Самуельсона.
- •27. Сучасні можливості розширення теорії Гекшера-Оліна. Теорія людського капіталу.
- •28. Забезпеченість країни факторами виробництва і структура зовнішньої торгівлі. Парадокс Леонтьєва.
- •29) Модель зовнішньої торгівлі на основі ефекту масштабу.
- •30. Технологічні іновації,теорія технологічного розриву і міжнародна торгівля.
- •31. Теорія «життєвого циклу продукту». Поведінка країни-новатора та країни-імітатора. Проблеми світового технологічного лідерства.
- •32. Модель факторної оборотності. Основні принципи побудови і геометрична інтерпретація. Еластичність заміщення факторів.
- •33. Модель «модифіковані товари» і структура торгівлі між економічно розвинутими державами. Ефект відсутності програшу в обох державах.
- •34.Доповнюючі та альтернативні до теорій Гекшера-Оліна моделі міжнародної торгівлі. Можливості їх застосування та валідності.
- •35. Технологічний розвиток у світі. Високотехнологічні галузі. Світовий ринок технологій.
- •36. Види міжнародних монопольних об’єднань і причини їх розвитку та характер впливу на світову економіку.
- •37. Закони Енгеля та принцип Ліндера. Структура і динаміка експортно-імпортних операцій.
- •38. Види тарифів. Фактичний рівень захисного тарифу.
- •39. Оптимальний тариф і можливості його застосування. Геометрична інтерпретація.
- •40. Протекціонізм і фритредерство, аргументи ефективного вибору. Нетарифні бар’єри протекціонізму.
- •41. Імпортна квота. Геометрична інтерпретація вигод і збитків від її впровадження.
- •42. Порівняльний аналіз імпортних квот і тарифів в умовах конкуренції і монополії.
- •43. Тарифні ігри. Графічна інтерпретація за допомогою офертних кривих. Економічні наслідки.
- •44. Тарифні ігри в світовій економіці. Дилема в’язня. Рівновага Неша. Навести приклад. Пояснити.
- •45. Розвиток міжнародної торгівлі в хх ст.. Та її вплив на структуру й динаміку національної економіки. Коефіцієнт залежності держави від зовнішньої торгівлі.
- •46. Інтерпритація тарифної політики за допомогою теореми Столпера-Самуельсона
- •47. Види міжн монопольних об'єднань, причина їх розвитку та їх впливу на свтову економіку. Неокласичний аналіз.
- •48. Теорія митного тарифу і його неокласична інтерпретація. Оптимальний та ефективний тариф.
- •52.Олігополістична конкуренція на світовому ринку, моделі визначення рівноваги на цих ринках. Оптимальної кількості фірм.
- •59.Теоретичні обмеження функціонування картелю. Алгебраїчна та геометрична інтерпретація. Формула картельної надбавки до ціни.
- •63. Причини розпаду монопольних об”єднань на світових ринках.
41. Імпортна квота. Геометрична інтерпретація вигод і збитків від її впровадження.
Імпортна квота — це засіб, за допомогою якого регулюються кількість товару, що ввозитися в країну. Іншими словами, імпортна квота визначає, яка кількість товару іноземного походження може бути реалізована на внутрішньому (національному) ринку, тоді як митний тариф визначає величину податку, яким обкладається товар, і при цьому його кількість, що завозитися в країну, не обмежується. Часто імпортні квоти виступають більш ефективним засобом стримування міжнародної торгівлі, чим мита. Незважаючи на високі мита, певний товар може імпортуватися у відносно великих кількостях. Низькі ж імпортні квоти цілком забороняють імпорт товару понад визначену кількість
На добробут країни імпортна квота діє так само, як і митний тариф, якщо на внутрішньому ринку існує конкуренція. Якщо ж внутрішній ринок монополізований, то, відповідно, збитки споживачів є більші тому, що внутрішні виробники будуть мати можливість гарантовано піднімати цінина власному сегменті ринку без ризику, що буде постачання конкурентів з-за кордону.
Обмеження будуть зняті, якщо встановлять митний тариф. Членам СОТ заборонено встановлювати квоти. ГРАФІКИ
42. Порівняльний аналіз імпортних квот і тарифів в умовах конкуренції і монополії.
Введення імпортної квоти призводить до підвищення внутрішньої ціни і збільшення обсягу внутрішнього виробництва, цей результат більш вагомий, ніж за введення митного тарифу. Взагалі, імпортна квота має властивість швидше замінювати і впливати на ринковий механізм. Тариф – просто дещо змінює структуру зовнішніх операцій.
Також відмінністю є те, що імпортна квота залучає розподіл імпортних ліцензій. Якщо уряд не продає через аукціон ці ліцензії на конкурентному ринку фірми, що їх отримують мають монопольний прибуток.
Імпортна квота обмежує імпорт в рамках наперед встановленого рівня тоді, як торговий ефект – імпортного тарифу може бути невизначеним. Причиною цього є те, що конфігурація кривих попиту і пропозиції, що характеризує їх, еластичність за ціною часто невідома, що ускладнює визначення величини імпортного тарифу, потрібного для обмеження імпорту до бажаного рівня.
43. Тарифні ігри. Графічна інтерпретація за допомогою офертних кривих. Економічні наслідки.
Тарифні ігри показують як буде реагувати один торговий партнер на дії іншого. В разі тарифної війни ціни (умови торгівлі) не змінюються, зменшуються лише обсяги виробництва товарів. Обидві сторони терплять збитки у зв’язку зі зменшенням імпорту і експорту (зменшуються доходи).
Приклад несиметричної гри з негативною сумою: коли одна країна встановлює мито, інша так само реагує на це і тд. Якщо дві країни встановлюють митний тариф, то світова економіка терпить збитки. ГРАФІК
44. Тарифні ігри в світовій економіці. Дилема в’язня. Рівновага Неша. Навести приклад. Пояснити.
Тарифні ігри показують як буде реагувати один торговий партнер на дії іншого. В разі тарифної війни ціни (умови торгівлі) не змінюються, зменшуються лише обсяги виробництва товарів. Обидві сторони терплять збитки у зв’язку зі зменшенням імпорту і експорту (зменшуються доходи).
Приклад несиметричної гри з негативною сумою: коли одна країна встановлює мито, інша так само реагує на це і тд. Якщо дві країни встановлюють митний тариф, то світова економіка терпить збитки. ГРАФІК
Дилема в’язня – у теорії ігор це гра з ненульовою сумою, в якій гравці прагнуть одержати вигоду співпрацюючи або зраджуючи один одного. Тут передбачається, що гравець («в’язень») максимізує свій виграш не турбуючись про інших у ДВ зрада строго домінує над співпрацею, тому єдина можлива рівновага – зрада обох учасників. Якщо раціональний учасник хоче виграти – то він обов’язково зрадить іншого.
Окремо кожен гравець поводиться раціонально, але це призводить до нераціонального рішення – обидва програють, а їхня співпраця давала б більший виграш. В цьому і полягає дилема.
У ДВ, що повторюється, гра відбувається періодично, і кожен гравець може «покарати» іншого за не співпрацю раніше.
Приклади:
обмін сумками двох людей в публічному місці, коли кожен не знає, чи не зрадив його інший і все таки поклав туди те, що мав покласти
гонка озброєнь у міжнародних відносинах
цінова політика на олігополістичному ринку
Рівновага Неша означає, що кожен з гравців робить найкращий вибір, маючи правильну здогадку про вибір опонента. Тут вона буде стабільна, оскільки кожен, хто підніме тариф, може програти. Завжди обов’язково враховувати кроки свого партнера. Пошук р.Н. можна показати за допомогою функцій реакції. ГРАФІК