39. Оптимальний тариф і можливості його застосування. Геометрична інтерпретація.

Оптимальний тариф як складова частина ціни, що сплачується іноземними постачальниками, дорівнює величині, зворотній еластичності імпорту. Тобто, чим нижче еластичність імпорту за ціною, тим нижча ставка оптимального тарифу.

Оптимальний тариф – це тарифна ставка, яка максимізує чисту вигоду від покращення умов торгівлі за вирахування негативного ефекту в результаті скорочення обсягу торгівлі.

Такий вид митного тарифу може встановлюватись у великих державах, які є монопольними покупцями певного товару на світовому ринку – ефект монопсонії. Велика країна – монопсоніст примушує своїх торгових партнерів продавати товари нижче, ніж світові ціни для того, щоб зберегти ринок збуту в даній державі.

Оптимальний тариф надає певні вигоди великій країні за рахунок покращення умов торгівлі, але спричиняє зменшення ефективного вітчизняного виробництва і таким чином доходи від покращення умов торгівлі є вищі, ніж збитки від зменшення рівня спеціалізації у великій країні.

Для малої країни оптимальний тариф дорівнює нулю. Також оптимальний тариф обернено пропорційний еластичності пропозиції. ГРАФІК

40. Протекціонізм і фритредерство, аргументи ефективного вибору. Нетарифні бар’єри протекціонізму.

На мою думку, зараз неможливо точно визначити якою саме повинна бути зовнішньоекономічна політика держави. Уряди повинні чітко розуміти існуючу ситуацію в своїй країні і знати що саме буде кращим для них. Останнім часом більшість економістів схиляються до думки, що політика протекціонізму є більш дієвою і потрібною, саме тому більшість аргументів ефективного вибору схиляються саме до неї. Всі ці аргументи можна умовно поділити на декілька груп.

До першої відносять:

• Національна валюта повинна обслуговувати раціональну економіку – обмежуючи імпорт країна стає багатшою

• Пріоритет національного виробника

• Створення рівних умов – тарифи повинні використовуватися з метою вирівнювання видатків виробництва національних та іноз.компаній

• Захист життєвого рівня – тобто необхідність захисту національної економіки від товарів, що виробляються в країнах з низькою зарплатою

• Захист економіки від негативного зовнішнього впливу

На основі аргументів другої групи неможливо виробити повністю раціональну економічну політику, але вони все одно важливі:

• Обмеження імпорту як засіб боротьби з безробіттям

• Боротьба з демпінгом

• Міжнародні позиції держави

• Забезпечення взаємності

До третьої групи входять аргументи більше неекономічного характеру, вони говорять про майбутні економічні вигоди від існуючих втрат від протекціонізму:

• Забезпечення національної безпеки

• Необхідність захисту нових галузей промисловості

• Необхідність диверсифікації виробництва

До нетарифних обмежень відносяться:

• Квоти

• Санітарно-гігієнічні та екологічні норми

• Добровільні експортні обмеження

• Декретування цін на імпортні товари

• Антидемпінгові заходи (мита)

• Експортні субсидії

• Обмеження прав, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності, прав людини та ін..