34.Доповнюючі та альтернативні до теорій Гекшера-Оліна моделі міжнародної торгівлі. Можливості їх застосування та валідності.

Доповнюючі:

• Модель «затрати-випуск» - фактори виробництва можуть використовуватися не тільки для виробництва товарів кінцевого споживання, а також для виробництва товарів проміжного споживання

• Модель МТ на основі факторної оборотності полягає в тому, що один і той самий товар може бути і трудомістким, і капіталомістким залежно від ціни фактору виробництва – праці чи капіталу.

При такій моделі в результаті зміни факторомісткості одного товару відбувається зростання відсоткової ставки і диференціація країн стає більшою, при високій еластичності заміщення факторів диференціація доходів зростає.

• Модель МТ на основі ефекту масштабу пояснює, що взаємовигідна торгівля між двома країнами навіть якщо кінцеві виробничі можливості цих країн однакові, що і призводить до ефекту масштабу.

• Модель «модифіковані товари» спричиняє ефект безпрограшності і для виробників і споживачів в країні-експортері та країні-імпортері на основі ефекту масштабу (внутрішньогалузева торгівля).Така модель є досить популярною в наш час, особливо в ЄС.

35. Технологічний розвиток у світі. Високотехнологічні галузі. Світовий ринок технологій.

Сьогодні технологічний розвиток у світі описують дві моделі:

1. Модель технічного розриву Познера (1961р)

2. Модель «життєвого циклу продукту» Вернера (1966р)

Перша говорить про те, що держави, які інвестують значні кошти у фундаментальні дослідження та конструкторські розробки, можуть отримати технічну ренту, поки вони торгують високотехнічними товарами з іншими державами.

Технічна рента залежить від імітаційного лага – час, який необхідний іншій державі, щоб освоїти виробництво продукції, яка здійснюється державами технічними лідерами. Чим вищий імітаційний лаг – тим вища технічна рента.

Імітаційний лаг складається з двох частин:

• Лаг попиту – час, необхідний, щоб споживач адаптувався до нових видів товарів, цей лаг має бути довшим

• Лаг реакції – час, потрібний, щоб на міжнародному ринку з’явилися конкуренти і змогли імітувати товар.

Крім імітаційного лагу на збільшення величини імітаційної ренти впливають такі фактори:

• Ефект масштабу

• Низькі тарифні бар’єри, транспортні витрати

• Нееластичний попит на дану продукцію

• Невеликі ринки, куди цей товар експортують.

Теорія життєвого циклу товару є можливість класифікувати держави за фазою життєвого циклу, в якій вони знаходяться.

1-й етап – поява нового продукту на ринку

2-й етап – зрілості продукту – формування основних характеристик продукту та технологічних процесів виробництва, зростає попит з боку іноземних покупців.

3-й етап – випуск стандартизованого продукту, коли товар вже можуть виробляти й інші виробники.

Теорії технічного розриву використовуються для торгівлі сільськогосподарськими і промисловими продуктами, які є на фазі збільшення виробництва.

Головною відмінною рисою XX ст. стало небачений розвиток науки і техніки. За останні сто років виникла і структурно оформилася нова інформаційно-технологічна сфера міжнародних економічних відносин, основу якої складає світовий ринок інформації і технологій (МРІТ). Світовий ринок відомостей і технологій розвивається дуже динамічно. Вже в середині 90-х рр.. сектор відомостей і технологій давав до 75% ВВП США, забезпечуючи разом з послугами 80% робочих місць в країні. У наявності стійка тенденція переміщення джерел добробуту від традиційних факторів виробництва у вигляді землі і капіталу до інформаційних ресурсів.

Процес творчості в цілому, і науково-технічного особливо, перетворюється в розвинених економіках з супутника розвитку в його основна умова, що надає сильний стимулюючий вплив на виробничу сферу. Посилюється диференціація темпів господарського зростання окремих держав і, як результат, поглиблення розриву між рівнями науково-технологічної зрілості національних економік. Так, п'ятірка провідних західних країн - США, Японія, Німеччина, Франція і Великобританія - витрачають на НДДКР більше коштів, ніж всі інші держави світу разом узяті, причому частка Америки перевищує в вказаної групи 50%. У той же час економіки, що розвиваються, і особливо НІС, виявляють підвищену зацікавленість у використанні новітніх технологій та інформації для подолання відсталості, створення сучасної інфраструктури, виходу зі своїми товарами на зовнішні ринки

Важливим фактором розширення рамок міжнародного обміну слід назвати діяльність ТНК, найбільші з яких створюють власні науково-дослідні центри для досягнення технологічного прориву в процесі створення конкурентоспроможних товарів.

Віднесення галузі до числа високотехнологічних умовно: в цю групу включаються ті галузі, для яких характерні перевищують певний фіксований рівень обсягу витрат на НДДКР по відношенню до обсягу випущеної продукції, доданої вартості.

Високотехнологічні галузі (Національний науковий фонд США): аерокосмічну промисловість, фармацевтичну промисловість, виробництво обчислювальної техніки та мікроелектроніки, виробництво медичних та оптичних інструментів, галузь «телекомунікації та засоби зв'язку»

Україна в цьому плані переживає далеко не кращі часи. Глибока економічна і соціальна криза привела до того, що досить значимий технологічний і науковий потенціал України використовується не повністю. Більш того, щорічно наукову сферу залишають 30 тис. вчених і фахівців. Тільки 1% промислових підприємств України займаються освоєнням нових технологій.

Світовий ринок технологій можна підрозділити на 4 сегменти:

1. ринок патентів і ліцензій;

2. ринок науко-і технологічно ємної продукції;

3. ринок високотехнологічного капіталу;

4. ринок науково-технічних фахівців.

На промислово розвинені країни припадає близько 90% світового ринку технології, в т.ч. більше 60% припадає на США, Японію, Великобританію, Німеччину і Францію. Велика частина торгівлі ліцензіями приходиться на наступні галузі: електротехнічна і електронна промисловість - 19%, загальне машинобудування - 18%; хімічна промисловість - 17,4%, транспортне машинобудування - 10,2% всього обсягу комерційних операцій.