27. Сучасні можливості розширення теорії Гекшера-Оліна. Теорія людського капіталу.
НЕ спрацьовувала (на прикладі експорту трудомісткої та імпорту капіталомісткої продукції у США).
У напрямі вдосконалення моделі різні вчені пропонували розширити к-ть факторів виробництва(ФВ), що аналізуються. Наприклад, працю слід класифікувати за рівнем кваліфікації, а землю - за рівнем родючості.
Одне із пояснення парадоксу Леонтьєва: Необхідно ділити робочу силу на кваліфіковану і некваліфіковану і розраховувати питомі витрати на виробництво експортних товарів кожної з груп окремо. Американський учений Дональд Кісінг у дослідженні, опублікованому в 1966 році, розділив робочу силу на 8 різних категорій відповідно до рівня кваліфікації, починаючи від «учених і інженерів» і закінчуючи «некваліфікованими робітниками», і довів, що в США є надлишок кваліфікованої робочої сили і відносний недолік некваліфікованої робочої сили ^ Тому США експортують продукти кваліфікованої праці, який, враховуючи витрати на його підготовку і навчання, можна розглядати як капітал.
ТЕОРІЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ - напрямок неокласичної теорії, що розглядає результати процесу формування та використання сучасної робочої сили. Під людським капіталом розуміються освіту, навички та інші здібності людини, що підвищують його продуктивність і доходи. Прихильники теорії людського капіталу. вважають, що між людським і речовим капіталом немає істотних відмінностей: і той і інший стають більш цінними після відповідної обробки.
Вони вважають, що в сучасних умовах більша частина одержуваних доходів є не результатом праці, а результатом вкладенні в людину. І нарешті, доводиться, що до кінця XX ст. людський капітал значно перевершував речовинний капітал і за обсягом (від 50 до 90% всього капіталу) і за темпами приросту (3,6% в порівнянні з 2,4%). Нарощування людського капіталу відбувається за рахунок інвестицій. Ці інвестиції можуть бути декількох видів:
в освіту (найбільш важливі - закладають основу майбутнього розвитку та вдосконалення людини, дають йому певну спеціальність і кваліфікацію, роблять робочу силу більш продуктивної)
збереження та поліпшення здоров'я (профілактика захворюваності, збільшити працездатність працівника, подовжити його життя, підвищувати продуктивність праці)
забезпечення мобільності
інформацію.
Інвестиції в людський капітал вигідні як суспільству, так і окремої людини. З точки зору суспільства, більш кваліфікований виробник дає велику масу виробленого валового національного продукту. З точки зору підприємця, він забезпечує менші витрати виробництва і великий прибуток. З точки зору окремої людини, вкладення в людський капітал дають можливість більш повного прояву здібностей кожного і, як наслідок, сприяють отриманню більш високих доходів протягом усього життя.
28. Забезпеченість країни факторами виробництва і структура зовнішньої торгівлі. Парадокс Леонтьєва.
Теорія різної відносної забезпеченості факторами виробництва як основи для МТ може бути представлена у вигляді двох взаємопов'язаних теорем: теореми Гекшера-Оліна та теореми вирівнювання цін на фактори виробництва.
Теорема Гекшера-Оліна - кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона володіє відносно надлишковими факторами виробництва, і імпортує ті товари, для виробництва яких вона відчуває відносний недолік факторів виробництва.
Теорема вирівнювання цін на фактори виробництва (теорема Гекшера-Олина-Самуельсона) - МТ приводить до вирівнювання абсолютних і відносних цін на гомогенні фактори виробництва в торгуючих країнах.
Теорія співвідношення факторів виробництва, незважаючи на всі її недоліки і суто абстрактний характер, по сьогоднішній день продовжує залишатися однією з найбільш популярних теорій, що пояснюють розвиток і структуру міжнародної торгівлі.
Парадокс Леонтьєва - теорія співвідношення факторів виробництва Гекшера-Оліна непідтверджується на практиці: трудонасищенні країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капіталонасищенні - трудомістку.
Відповідно
до співвідношенням, яке отримало назву
«статистики Леонтьева» країна може
вважатися капіталонасищеною, якщо
;
і країна може вважатися праценасиченою,
якщо
.Леонтьєв
очікував, що відповідно до теорії
Хекшера-Оліна розрахунки покажуть, що
експортні американські товари вимагають
більше капіталу на одного зайнятого,
ніж американський імпорт. Результат,
виявився прямо протилежним: капіталомісткість
американського імпорту на 30% перевершувала
експорт, що означало, що США зовсім не
є капіталонасиченою країною, а, навпаки,
трудонасиченою, що ніяк не вписувалося
в існуючі уявлення.
Пояснення парадоксу
1) Необхідно ділити робочу силу на кваліфіковану і некваліфіковану. Дональд Кісінг в 1966 році розділив робочу силу на 8 різних категорій відповідно до рівня кваліфікації довів, що в США є надлишок кваліфікованої робочої сили. Тому США експортують продукти кваліфікованої праці, який можна розглядати як капітал.
2) Експортні товари США вимагають великої кількості капіталомісткого сировини, це робить американський експорт капіталомістким
3) Існування імпортного тарифу США на трудомісткі товари.
4) Смаки і переваги американців традиційно спрямовані на капіталомістку технологічну продукцію, яку вони і купують за кордоном (внутрігалузева торгівля, поза ГО).
5) Реверс факторів виробництва: один і той же товар може бути трудомістким у країні з надлишком праціі капіталомістким в країні з надлишком капіталу, що може статися в умовах великої еластичності взаємозамінності факторів виробництва.