БІЛЕТ 1

1. Обєкт , предмет і основні напрямки дослідження біогеографії .

Об’єктом дослідж., біогеогр., є, з одного боку, різні таксоном., категорії росл., тварин, грибів і мікроорг.,, а з іншого, – всі живі організми, які займ., в геогр.., просторі певне місцеполож.,. Предметом пізнання біогеогр., є закони й закономірності поширення й розміщення живих організмів та їх угруповань у просторі й часі залежно від їхніх адаптивних можливостей та впливу на них екол., чинників.Напрямки: 1)Флор.,-фаун., - місцеполож.,окремих росл.,і твар.,та інших таксоном.,категорій. 2)Регіон., - виділ.,флор.,фаун.,і біогеогр.,ориг.,рег.,різних масш.,рівнів.3)Еколог.,- відносини між живими орг.,і прир.,довкіл- лям.4)Паленобіогеогр.,- пош.,живих орг.,в минулих геол..,епохах.5)Антропічний – взаємозв.,людини і орг.,світу.5)Конструкт- тивний - виник.,коли дослідж., впливу біот., і антроп., чинників на живі орг., дають змогу не тільки з’ясувати причини змін у сучасному пош., й розміщ., біоти, а й запроп., практикам дійові заходи для виправл., негативної ситуації з метою досягнення оптимальних результатів. Це основні напрямки напрямків біогеогр.,дослідж.,але існує ще багато інших.

2.Тип хордові :класи плазуни і птахи .

Хордовими називають тварин, для яких характерна хорда або так звана спинна струна, що є опорою тіла, внутрішнім осьовим скелетом. Хордових відомо понад 52 тис. видів. Тип хордових поділяють на три підтипи: покривники, безчерепні та хребетні. Покривники, або личинкохордові – морські тварини, одиночні або колоніальні, невеликої довжини (0,3-50 см). Безчерепні – примітивні тварини без черепа і головного мозку, тіло сегментовано. Хребетні – найвище організовані тварини.

З 52 тис. хордових близько 50 тис. видів належить до хребетних, які розподілені на сім класів: круглороті, хрящові риби, кісткові риби, земноводні (всіх їх об’єднують у групу анамній), плазуни, птахи і ссавці (об’єднують у групу амніот).

3.Основні принципи біогеографічної регіоналізації .

.В основі біогеогр.,рай-ня лежить рег.,ген.,принцип, тобто спільність походж.,певних таксонів (виді,родів,родин тощо) орга- нізмів в межах терит.,з однорід.,або подіб.,геол..,і екол.,умовами. Розмеж.,суходолу на флор.,царства й області викон.,на підставі даних про пош.,насінних і вищих спорових рослин. В основі фауністи.,р-ня є дані про пош.,наземних видів, родів і родин, насамперед, хребетних тварин, зокрема, ссавців, птахів, плазунів і земноводних. Виділ.,біотичних регіонів ґрунтуєт., на даних про пошир.,домінантних та реліктових видів, родів тощо організмів, особливостях екотопів та клім.,умов.

БІЛЕТ 2

1.Основні поняття біогеографії : флора , фауна , біота , рослинність , тваринне населення , біом .

. Флора-сукупн., видів рослин певної території або акваторії, що склалася історично.Фауна-сукупність усіх видів тварин, що сформ., історично в межах певної терит., акваторії, або планети Земля загалом. Сукупн., видів флори і фауни певної те- рит.,наз., біотою. Рослинністю називають сукупність рослинних угруповань земної кулі або її регіонів. Тваринним насел., наз., сукупн., тварин усіх видів, об’єднаних спільною терит., (акваторією) і тісними взаємовіднос., між собою та рослинним покривом. Біоценоз угруповання рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів певної території (акваторії) з екологічно подібними природними умовами

2.Тип хордові : клас ссавці.

.Ссавці – найвища група твар.,світу, що нарах.,приблизь.,4000-5000 видів, пош.,майже по всій зем.,кулі. Серед ссавців є наземні підземні, деревні і водяні тварини. Найб.,к-сть видів ссавців – наземні, які пош.,майже скрізь. Птахи – високоорг.,теплокровні хребетні, зовн.,і внутр.,будова яких відображу.,їх пристосованість до польоту. Тіло птахів обтічної форми пір’ям, а передні кінцівки перетворені на крила. Через зміну у будові і способів життя, птахів об’єд.,в екол.,групи: птахи лісу, повітряних просторів, боліт, прісних водойм та їхніх узбереж, степів і пустель, хижі птахи.

3.Особливості флористичного районування суходолу.

Розмеж.,суходолу на флор.,царства й області викон.,на підставі даних про пош.,насінних і вищих спорових рослин. Флористичні регіони суходолу поділяють на такі царства: Голарктичне, Палеотропічне, Неотропічне, Капське, Австралійське і Гол антарктичне.

БІЛЕТ 3