Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний лісотехнічний університет України

Індивідуальна робота:

Аналіз основних показників діяльності ДП «Фабрика корпусних меблів»

Виконала:

ст. гр. ОА-31

Павелко С.М.

Перевірив:

Баран О.В.

Львів – 2012 р.

Фінансово-економічний аналіз є складовою частиною комплексної діагностики підприємства і представляє собою ефективний метод, що дає можливість провести оцінку фінансового стану, а також є базою для проведення робіт, які пов’язані з формуванням фінансової політики підприємства.

Діагностика фінансово-економічного стану підприємств повинна включати такі основні моменти:

1. аналіз балансу, аналіз майна і джерел їхнього утворення;

2. аналіз ліквідності та платоспроможності;

3. аналіз фінансової стабільності;

4. аналіз ділової активності (аналіз оборотності оборотних коштів та інших показників);

5. аналіз прибутковості.

1. Аналіз майна і джерел їх утворення

А) Загальні дані

ДП «Фабрика корпусних меблів» є підприємством з колективною формою власності. Воно знаходиться за адресою м. Львів, вул. Городоцька 172. Дане підприємство здійснює свою діяльність у промисловій галузі, займається виробництвом корпусних меблів.

Б) Аналіз виробничого потенціалу.

Для аналізу виробничого потенціалу потрібно детальніше розглянути основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво.

Якщо говорити про основні засоби, то можна сказати, що їх первісна вартість за період 2002 року збільшилася на 70,1 тис. грн. (на початок періоду вона була в розмірі 895,2 тис. грн., а на кінець – 965,3 тис. грн.). На основні засоби був нарахований знос в розмірі: 464,1 тис. грн. – на початок періоду, 965,3 тис. грн. – на кінець періоду. Відповідно до цього, залишкова вартість основних засобів збільшилась на 17,6 тис. грн. і склала 448,7 тис. грн. на кінець періоду.

Виробничі запаси на ДП «Фабрика корпусних меблів» протягом періоду зменшились в три з половиною рази і складають 12,1 тис. грн. порівняно з 46,8 тис. грн., які були на початок періоду.

Незавершене виробництво відсутнє.

Таким чином, можна припустити, що зменшення виробничих запасів може негативно вплинути на діяльність підприємства, воно зменшить обсяги виробничої діяльності.

В) Розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану підприємства.

Майновий стан підприємства покращився, оскільки сума господарських засобів, які знаходяться в розпоря­дженні підприємства збільшилася на 58,5 тис. грн., як видно з підсумку балансу на початок року вона складала 601,0 тис. грн., а на кінець – 659,5 тис. грн.

Проаналізуємо основний показник оцінки майнового стану підприємства – коефіцієнт зносу (Кзн) основних засобів. Він розраховується за формулою:

Кзн = знос : балансова вартість ОЗ

Кзн _{на поч.п.} = 464,1 : 895,2 =0,52

Кзн _{на кін. п.} = 516,6 : 965,3 = 0,54

Збільшення коефіцієнта зносу є ознакою погіршення стану матеріально технічної бази підприємства.

Г) Аналіз складу і динаміки мобільних (оборотних) коштів.

Для характеристики змін у майновому становищі підприємства використовуємо ІІ і ІІІ розділи активу балансу. На початок 2002 року оборотні кошти складали 169,9 тис. грн., а на кінець цього періоду – 201,8 тис. грн.. Отже, кількість оборотних коштів збільшилася на 31,9 тис. грн.. Серед основних причин такого збільшення можна виділити такі:

1. Збільшення товарів на 8,1 тис. грн.;

2. Збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з 24,2 тис. грн. до 95,3 тис.грн;

3. Збільшення грошових котів та їхніх еквівалентів в національній валюті на 38,4 тис. грн.

2. Аналіз платоспроможності підприємства і ліквідності його активів

Платоспроможність визначається здатністю підприємства до швидко­го погашення своїх короткотермінових зобов’язань за платежами. Для здійснення цих операцій необхідні грошові кошти, які підприємство мо­же отримати у результаті переведення у грошову масу найбільш ліквід­ної частини своїх мобільних засобів, або достатній запас грошей у банку і касі. Оцінка платоспроможності проводиться за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу.

Враховуючи правило зростаючої ліквідності, фахівці розрізняють три рівні платоспроможності підприємства:

— грошову (абсолютну);

— розрахункову (термінову);

— ліквідну (загальну).

У практиці аналізу фінансового стану виділяють три рівні ліквідності, які визначаються відповідними коефіцієнтами. Найбільш мо­більною частиною оборотних засобів є грошові кошти і короткотерміно­ві цінні папери. Підвищення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній вартості оборотних засобів сприяє зростанню пла­тоспроможності. Ця частина коштів приймається для визначення першого ступеня ліквідності. Такий ступінь платоспроможності визначається коефіцієнтом грошової (абсолютної) ліквідності.

Кгп = ( Кошти та їх еквіваленти + Поточні фінансові інвестиції ) : Поточні зобов’язання

Кгп _{на поч. п.} = 4,7 : 589,2 = 0,08

Кгп _{на кін. п.} =43,1 : 747,3 = 0,06

Визначивши і порівнявши показники цього коефіцієнта на початок і на кінець періоду, можна зробити висновок, що ДП «Фабрика корпусних меблів» є неплатоспроможним, оскільки значення коефіцієнта є менше за 0,2. Протягом періоду цей коефіцієнт ще більше зменшився. Це говорить про те, що на дату складання балансу підприємство здатне погасити лише 6% боргів.

Певну аналітичну цінність являє собою зіставлення з платіжними зобов’язаннями суми грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості, разом узятих. Цим визначається друга ступінь ліквід­ності, яка характеризується коефіцієнтом розрахункової платоспроможності (Крп).

Крп = Оборотні активи : Поточні зобов’язання

Крп _{на поч. п.} = 169,4 : 589,2 = 0,29

Крп _{на кін. п.} = 210,3 : 747,3 = 0,28

Порівнюючи значення цього коефіцієнта на початок і на кінець періоду, можна сказати, що платоспроможність підприємства погіршилася, оскільки коефіцієнт розрахункової платоспроможності зменшився.

Для аналізу третього рівня платоспроможності підприємства використовують коефіцієнт ліквідної платоспроможності (Клп), який визначається за формулою:

Клп = ( Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів) : ( довгострокові зобов’язання + поточні зобов’язання + доходи майбутніх періодів)

Клп _{на поч. п.} = (169,4 + 0,5) : (50,0 + 589,2) = 0,27

Клп _{на кін. п.} = (210,3 + 0,5) : 747,3 = 0,28

На кінець звітного періоду коефіцієнт ліквідної платоспроможності зріс з 0,27 до 0,28, проте цього не достатньо, оскільки для нормального функціонування підприємства цей коефіцієнт має бути більшим за 1. Він показує, що на кінець звітного періоду ДП «Фабрика корпусних меблів» зможе за допомогою всіх оборотних засобів ліквідувати усі свої боргові зобов’язання лише в розмірі 28% від загальної їх суми.

Найчастіше користуються середнім коефіцієнтом ліквідності (Ксл), без урахування різних рівнів платоспроможності. Він визначається відношенням суми оборотних (поточних) активів до суми поточних зобов'язань.

Ксл = Оборотні активи : Поточні зобов’язання

Ксл _{на поч. п.} = 169,4 : 589,2 = 0,29

Ксл _{на кін. п.} = 210,3 : 747,3 = 0,28

Як видно з обчислень, середній коефіцієнт ліквідності на кінець періоду зменшився і склав 0,28, це означає, що дане підприємство є не платоспроможним. Середній коефіцієнт ліквідності не завжди може бути правдивим, тому реальнішим вважається так званий коефіцієнт критичної ліквідності (Ккл).

Ккл = (Оборотні активи – Виробничі запаси і НЗВ) : Поточні зобов’язання

Ккл _{на поч. п.} = (169,4 – (46,8 + 23,9)) : 589,2 = 0,17

Ккл _{на кін. п.} = (210,3 – (12,1 + 0,7)) : 747,3 = 0,26

Значення коефіцієнтів є значно менші від тих, які могли б задовільнити підприємство (0,8 – 0,9), тому у даного підприємства існує загроза потрапити в скрутне фінансове становище.