Контрольні запитання

Заняття 1

1. Форми перевірки судових рішень:

• апеляційне провадження

• касаційне провадження

• у зв’язку з нововиявленими обставинами

2. Апеляційне провадження — це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за апеляціями сторін рішень місцевих судів, що не набрали чинності.

Апеляційне провадження не є обов'язковою стадією криміналь­ного процесу. Вона має місце, тільки якщо хтось із представників сторін реалізує своє диспозитивне право на оскарження рішення суду першої інстанції.

Ця стадія посідає проміжне становище між стадією судового роз­гляду кримінальної справи і однією із наступних стадій:

1) виконання вироку (якщо вирок або постанову апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, не було оскар­жено в касаційному порядку — п. 1 ч. 1 ст. 383 КПК);

2) касаційного провадження (якщо зазначені рішення апеля­ційного суду було оскаржено в касаційному порядку).

3. Завдання апеляційного провадження визначаються контрольною (перевірною) функцією цієї стадії щодо рішень, ухвалених судами першої інстанції (місцевими судами). Такими завданнями є:

1) виявлення помилок матеріального (кримінально-правового) і процесуального характеру, допущених місцевими судами в процесі розгляду і вирішення кримінальних справ;

2) вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування або зміни судового рішення, що не набрало чинності, а також постановления замість останнього но­вого рішення (вироку).

4. Стадія апеляційного провадження має таке значення:

1) апеляційне провадження є додатковою гарантією справедли­вості рішення місцевого суду;

2) провадження в апеляційній інстанції є гарантією від неза­конного і необгрунтованого засудження підсудного або, навпаки, від залишення непокараними осіб, які вчинили злочини;

3) є гарантією прав і законних інтересів не тільки підсудного, а й потерпілого, цивільного позивача та інших учасників криміналь­ного процесу;

4) є формою судового контролю за діяльністю судів нижчого рівня;

5) запобігає зверненню до виконання незаконних і необгрунто­ваних вироків;

6) забезпечує виправлення помилок, яких припустився суд першої інстанції.

5. На ухвалу, постанову, винесені суддею або судом в порядку, передбаченому розділом про застосування примусових заходів медичного характеру, може бути подано апеляційну чи касаційну скаргу або внесено апеляційне чи касаційне подання прокурора в загальному порядку. Законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, мають право подати апеляцію.

6. Підозрюваний маю право подати апеляцію:

• на постанову судді про обрання ЗЗ – ст.165-2 КПК

• на постанову судді про продовження строку тримання під вартою – ст.165-3 КПК

• на постанову судді про застосування тимчасового арешту, якщо до нього він був застосований – ст.462 КПК

Обвинувачений маю право подати апеляцію:

• якщо щодо нього справу закрито – у частині мотиві і підстав закриття справи – п.5 ч.1 ст.348 КПК

• якщо щодо нього справу направлено на додаткове розслідування – у частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування – п.6, ч.1 ст.348 КПК

• на постанову судді про обрання ЗЗ – ст.165-2 КПК

• на постанову судді про продовження строку тримання під вартою – ст.165-3 КПК

• на постанову судді про направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу – ст.205 КПК

• на постанову судді про застосування тимчасового арешту, якщо до нього він був застосований – ст.462 КПК

• на постанову судді про екстрадицій ний арешт, якщо до нього він був застосований – ст.463 КПК

7. В КПК зазначено апеляцію мають право подати цивільний позивач АБО його представник – у частині, що стосується цивільного позову.