- •2.Тип хордові :класи плазуни і птахи .
- •3.Основні принципи біогеографічної регіоналізації .
- •1.Основні поняття біогеографії : флора , фауна , біота , рослинність , тваринне населення , біом .
- •2.Тип хордові : клас ссавці.
- •3.Особливості флористичного районування суходолу.
- •1.Практичне значення біогеографічних досліджень.
- •2.Виникнення , розвиток та сучасна структура екології .
- •3..Фауністичне районування суходолу .
- •1.Періодизація історії біогеографії .
- •2.Поділ екологічних чинників.
- •3.Біотичне районування суходолу .
- •1.Центри походження культурних рослин та свійських тварин .
- •2.Характеристика абіотичних чинників.
- •3.Голарктичне флористичне царство .
- •1.Поняття про біосферу і ноосферу .
- •2.Гідрокліматичні чинники та їх характеристика .
- •3.Біогеографічне районування України.
- •1.Роль живих організмів у географічній оболонці .
- •2.Поділ організмів за їх відношенням до тепла .
- •3.Неотропічне флористичне царство .
- •1.Особливості компонентного складу географічної оболонки в добіогенний період .
- •2.Поділ організмів по відношенню до вологи .
- •3.Біом вологих екваторіальних і тропічних лісів.
- •1.Органогенні елементи та їх поділ за вмістом у живих організмів .
- •2.Правило мінімуму Лібіха.
- •3.Капське флористичне царство .
- •1.Колообіг речовин в біосфері .
- •2.Правила Аллена , Бергмана , Глогера
- •3.Біоми степів , прерій та їх аналогів у південній півкулі.
- •Колообіг вуглецю в біосфері .
- •2.Едафічні чинники та їх характеристика .
- •3.Австралійське флористичне царство .
- •1.Процес фотосинтезу та його значення для біосфери .
- •2.Мутуалізм і коменсалізм – різновидності симбіозу .
- •3.Біоми помірних широт північної півкулі .
- •1.Процес хемосинтезу в біосфері загалом і в океані зокрема
- •2.Антропогенні екологічні чинники
- •3.Голарктичне флористичне царство .
- •1.Космополітичне , біполярне та амфібореальне поширення організмів .
- •2.Морфологічні частини рослин .
- •3.Бореально – атлантичне царство Світового океану
- •1.Поняття про біогеохімічні провінції.
- •2.Вчення про біоценоз .
- •3.Неотропічне фауністичне царство
- •1.Колообіги азоту і фосфору в біосфері
- •2.Видовий склад ,структура та місцеположення біоценозу .
- •3.Ефіопське фауністичне царство .
- •1.Поняття про типи ареалів організмів
- •2.Взаємовідносини організмів у біоценозі .
- •3.Східне ( Індо – Малайське ) фауністичне царство
- •1.Штучні системи класифікації органічного світу .Система к.Ліннея
- •2.Абсолютні і відносні методи обліку живих організмів у біоценозі .
- •1.Основні етапи розвитку життя на Землі
- •2.Фенологічні фази рослин та сезонні явища у тварин
- •3.Біоми саван
- •1.Сучасна система органічного світу
- •2.Синузії і консорції живих організмів
- •3.Орієнтальне біотичне царство
- •1.Поділ організмів за їх відношенням до тепла і вологи
- •2.Паразитизм і хижацтво
- •3.Афротропічне біотичне царство
- •1.Класифікація і коротка характеристика відділів нижчих рослин
- •2.Трофічні відносини серед організмів
- •3.Мадагаскарське біотичне царство
- •1.Вищі рослини .Класифікація і коротка характеристика типів
- •2.Адаптивна здатність організмів : мімікрія , апосематія , міметизм
- •3.Капське біотичне царство
- •1.Відділ – покритонасінні рослини .
- •2.Динаміка і класифікація біоценозів .
- •3.Австралійське біотичне царство
- •1.Класифікація тваринного світу
- •2.Еволюційний процес органічного світу
- •3.Неотропічне біотичне царство
- •1.Організми :космополіти , ендеміки , релікти
- •2.Стадії формування біоценозів
- •3.Голарктичне біотичне царство
- •1.Екологічне районування світового океану
- •2.Основні ознаки біоценозу
- •3.Біоми кореальних хвойних лісів
- •1.Острівні біоти і біоми
- •2.Життеві форми організмів за Раункієром
- •3.Еколого – морфологічний поділ суходолу на біоми
- •1.Тип хордові : класи риб і земноводних
- •2.Особливості розселення організмів
- •3.Висотні біотичні пояси
- •1.Сучасні уявлення про походження життя на Землі
- •2.Класифікації безхребетних тварин
- •3.Біота і біоми поверхневих вод
1.Практичне значення біогеографічних досліджень.
Основ.,біогеогр.,дослідженнями є: 1)вивч.,пошир.,і розміщ.,певних видів.2)моніторинг стану біоти окремих регіонів.3)розробка родовищ.4)визначення к-сть біомаси.5)аналіз впливу прир.,явищ на орг-ми. Знання біогеогр.,досліджень формує науковий світогляд людей, допомагає вирішувати складні проблеми раціонарного викор.,ресурсів біосфери. Практич- ні значення біогеогр.,досліджень стикаються з задачами екологів та інших біол..,наук
2.Виникнення , розвиток та сучасна структура екології .
Термін екологія першим вжив нім.,біолог Е.Геккель у 1866р. Об’єктом вивч.,екології є екосистема. Предметом – організми, навколишнє середовище і їх взаємодії між собою. Екологія – це наука про взаємовідносини живих орг.,між собою та відноси- ни з неживою природою, що їх оточує, про зв’язки в системах, яким підпорядковується існування живих орг.,про структ.,і функціонування цих систем. Є три підрозділи екології: аутекологія - вивчає пристосувальну здатність окремих видів рослин і тварин до природного довкілля та способи життя видів; демекологія - вивчає умови формування, структуру і динаміку розвитку популяцій організмів, зокрема, видовий і віковий склад, характер розселення, рясність і щільність, народжуваність і смертність, міжвидові й внутрівидові зв’язки тощо; синекологія - вивчає багатовидові угруповання організмів (біоценози, біогеоценози, екосистеми). Екологія вивч.,світ на трьох рівнях: організаційний, популяційний, екосистем ний.
3..Фауністичне районування суходолу .
В основі фауністи.,р-ня є дані про пош.,наземних видів, родів і родин, насамперед, хребетних тварин, зокрема, ссавців, птахів, плазунів і земноводних. Фауністичні регіони суходолу поділяють на такі царства: Австралійське, Неотропічне, Ефіопське, Голарктичне, Східне, Антарктичне
БІЛЕТ 4
1.Періодизація історії біогеографії .
.Вивч.,історії біогеогр.,займ.,багато вчених,але найвідоміші серед них: Стюарт, Воронов, Мензбір, Наумов. Мензбір виділив 4 етапи біогеогр.,науки. Стюарт в 1957р.,ввів свій поділ на 3 етапи з іменами конкретних вчених: І – етап Ліннея, ІІ – початок виходу праці Ч.Дарвіна, ІІІ – етап Менделя, праця «Досліди з рослинами гібридами». Воронов деталізував періодизацію Мензбіра і виділив 6 періодів: 1. Період уривчастих даних – до початку XVI століття;2. Період нагромадження флористичних і фауністичних даних під час панування біблійних уявлень про створення світу.3. Період виходу узагальнюючих ботаніко- і зоогеографічних праць під час панування теорії катастроф – кінець XVIІІ – середина ХІХ століття;4. Період бурхливого розвитку ботаніко-географічних, зоогеографічних, екологічних досліджень і виникнення біоценології на підставі еволюційної теорії Дарвіна – друга половина ХІХ століття;5. Період розробки вчення про рослинні угруповання, подальший розвиток екологічного й історичного напрямів біогеографічних досліджень, спроби створення біогеографії як сукупностіботанічної географії та зоогеографії – з початку до середини ХХ століття;6. Розвиток єдиної біогеографії, її екологізація, відродження інтересу до загальногеографічних проблем і обґрунтування загальногеографічних закономірностей, впровадження новітніх методів дослідження – почався в середині ХХ століття.