82. Постанова апеляційної інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову.

У постанові мають бути зазначені:

1) найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;

2) найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу;

3) найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів);

4) стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;

5) підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;

6) доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу;

7) обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

8) у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції;

9) висновки за результатами розгляду апеляційної скарги;

10) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова надсилається сторонам у справі в триденний строк з дня її прийняття. Господарський суд апеляційної інстанції, прийнявши постанову за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, повинен повернути матеріали відповідної справи до місцевого господарського суду. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

83. Перегляд судових рішень в касаційному порядку.

Касацію (від латинського саззаііо - скасування) тлумачать як перегляд справи судом вищої інстанції без самостійного дослідження доказів, лише на основі матеріалу судової справи і лише з метою визначити, чи були дотримані вимоги закону під час розгляду справи судами нижчих інстанцій.

Термін «касація» розуміють також як перевірку законності та обґрунтованості винесеного рішення.

Інститут касаційного провадження у господарському процесі, що діє з 21 червня 2001 р., суттєво відрізняється від традиційних форм касаційного провадження. 3 одного боку, касаційне провадження у господарському процесі обмежується перевіркою дотримання норм матеріального і процесуального права нижчестоящими судами. 3 іншого - до повноважень господарського суду касаційної інстанції належить право зміни рішення суду першої інстанції, постанови апеляційної інстанції, а також їх скасування і прийняття нового рішення.

Отже, для цієї стадії господарського процесу характерними є такі ознаки:

— об'єктами касаційного провадження є судові акти, зок рема акти апеляційної інстанції, що набрали чинності;

— касаційне провадження може бути порушеним, як і апеля ційне, лише за скаргою (поданням), у якому зазначено, у чому саме полягає порушення або невірне застосування закону;

— метою касаційного провадження є перевірка законності судових актів,

— касаційний суд не зв'язаний межами скарги (подання), а перевіряє законність судових актів у цілому;

— касаційне провадження здійснюється лише Вишим гос подарським судом України;

— касаційний суд не розглядає справу по суті, не перевіряє обгрунтованість судових актів, а встановлює їх законність, тобто правильність застосування норм матеріального і проце суального права судами першої і апеляційної інстанцій.

Інституту касації властиві дві риси:

1) цей інститут притаманний інстанційній системі судо чинства, за якої процедуру касації здійснює спеціальний су довий орган, який виконує виключно функцію перегляду і є вищою і кінцевою інстанцією, судові акти якої є остаточними та оскарженню не підлягають;

2) суд касаційної інстанції виключно перевіряє відповідність судового рішення правовим нормам, не досліджуючи судових доказів, які були встановлені нижчестоящими судовими ін станціями.

В Україні касаційний перегляд у системі судів загальної юрисдикції відповідно до ст. 39 Закону «Про судоустрій України» здійснюється вищим спеціалізованим судом. У господарських спорах касаційний перегляд судових актів - Вищим господарським судом України, а перегляд судових актів у порядку повторної касації у господарських спорах - Верховним Судом України.

Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

• з мотивів застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції;

• у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду Украї ни чи вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

• у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим госпо дарським судом України одного й того самого положення закону чи іншого нормативно-правового акта в аналогічних справах;

• з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

• на підставі визнання постанов чи ухвал міжнародною су довою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.