56. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

56. Відкладання розгляду справи, перерва у судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи полягає в перенесенні засідання на інший строк з тим, щоб забезпечити необхідні умови розв'язання спору. По своїй суті це організаційні заходи суду щодо забезпечен­ня принципу всебічного, повного та об'єктивного розгляду позов­них вимог. Нерідко це пов'язано з недоліками в підготовці справи до розгляду, які зумовлені діями сторін чи судді. Умовами для відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають мож­ливості розглянути її в даному засіданні, але вони не можуть бути усунені господарським судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного засідання. Нерідко відкладення розгляду справи є наслідком недоброякісної підготовки справи до розгляду, несвоєчас­ного відправлення ухвали учасникам процесу тощо. Проте навіть у разі належної підготовки справи до розгляду виникають обставини,

які не залежать від господарського суду і не дають можливості роз­глядати справу в даному засіданні¹.

Умовами для відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дозволяють розглянути її в судовому засіданні, але вони мо­жуть бути усунені господарським судом і особами, які беруть участь у справі до наступного засідання, а саме:

1. нез'явлення на засідання представників сторін, інших учас­ників судового процесу. Якщо суддя вважає, що через таке нез'явлення не можна вирішити справу, то розгляд справи відкладається в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України;

2. неподання витребуваних доказів. Про витребування дока­зів від сторони, а також від інших підприємств, установ, організацій, державних органів господарський суд зазначає в ухвалі про відкладення розгляду справи. Приймаючи рі­шення, господарський суд має право за неподання у встанов­лений строк витребуваних доказів стягнути штраф з особи, яка повинна була їх надіслати;

З)необхідність витребування нових доказів. У процесі розгля­ду справи за клопотанням представників сторін або одного з них, інших учасників процесу, які мають на це право, а та­кож з ініціативи суду може виникнути необхідність витре­бування нових доказів, без яких справу не можна виріши­ти, про що виноситься ухвала;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна не­належного відповідача;

5)необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Клопотання про відвід має бути аргументованим і перекон­ливим.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій за­значаються причини відкладення, заходи, яких необхідно вжити для забезпечення розгляду справи в наступному засіданні господарсько­го суду, а також час і місце проведення наступного засідання.

• розгляд справи відкладається в межах строків вирішення спорів, передбачених ст. 69 ГПК України;

• розгляд справи відкладається на конкретну дату і час;

• ухвала про відкладення розгляду справи є проміжним про­цесуальним документом, і всі помилки, які ймовірні на цьо­му етапі господарського процесу, можуть бути усунені в разі перевірки рішення в порядку нагляду за цією справою.

Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встано­вленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. У Господарському процесуальному кодексі України не визначені випадки оголошення перерви. На практиці це буває, наприклад, у разі розгляду складних справ.

Відкладення розгляду справи та оголошення перерви в засіданні не впливають на передбачений законом загальний строк розгляду цієї справи.

Під час провадження справи інколи виникають обставини, що перешкоджають подальшому її розгляду, і не можна встановити час їх усунення. У таких випадках розгляд справи зупиняється. Зупиненням провадження в справі є припинення процесуальних дій у справі на невизначений строк.

Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встано­вленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. У Господарському процесуальному кодексі України не визначені випадки оголошення перерви. На практиці це буває, наприклад, у разі розгляду складних справ.

Відкладення розгляду справи та оголошення перерви в засіданні не впливають на передбачений законом загальний строк розгляду цієї справи.