22. Процесуальне положення судді в господарському процесі.

Суддя є учасником госп. процесу з особливим стату­сом — це головний учасник, який розв’язує спір, отже, його права і положення є повністю відмітними від прав і положення інших учасників. Суддя здійснює правосуддя на основі КУ і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Його статус закріплений ЗУ «Про судоустрій та статус суддів». Утручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забо­роняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом, у тому числі — кримінальну згідно зі ст.ст. 377-379 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується: особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення; недоторканністю та імунітетом судді; незмінюваністю судді; порядком здійснення судочинства, визначеним процесуаль­ним законом, таємницею ухвалення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді; окремим порядком фінансування та організацій­ного забезпечення діяльності судів, установленим законом; на­лежним матеріальним та соціальним забезпеченням судді; функ­ціонуванням органів суддівського самоврядування; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту; правом судді на відставку.

Особливий статус судді втілено також у тому, що законодавство встановлює відповідальність за неповагу до судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні.

Основне право і, водночас, обов’язок судді, його соціальна функція передбачена в ст. 127 Конституції України, п. 1 ч. 4 ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» — це своєчасний, справедливий та безсторонній розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства, тобто — правосуддя.

Суддя може відкладати судове засідання та оголошувати в ньо­му перерви (ст. 77 ГПК України), продовжувати строк розгляду справи за клопотанням сторони (ч. 3 ст. 69 ГПК України), визна­вати підставу пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та відновлювати пропущений строк (ст. 53 ГПК України), вирішувати питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов’язковою (п.7 ст. 65 ГПК України), зупиняти і згодом поновлювати провадження у справі (ст. 79 ГПК України), витребувати докази, уповноважува­ти заінтересовану сторону на їх одержання (ст. 38, п. 4 ст. 65 ГПК України), проводити огляд та дослідження письмових та речових доказів у місті їх знаходження (ст. 39, п. 6 ст. 65 ГПК України), за­лучати до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог (ст. 27 ГПК України), залучати до участі у справі іншого від­повідача (ст. 24, п. 1 ст. 65 ГПК України), здійснювати заміну сто­рони її процесуальним правонаступником (ст. 25 ГПК України), викликати для давання пояснень посадових осіб та інших праців­ників підприємств та організацій (ст. 30, п. 8 ст. 65 ГПК України), вимагати пояснень, у тому числі — письмових від усіх учасників справи (ч. 4 ст. 32 ПІК України), зобов’язувати сторони, інші під­приємства, установи, організації, державні й інші органи, їх по­садових осіб виконати певні дії, зокрема звірити розрахунки, про­вести огляд доказів у місці їх знаходження тощо (п. 4 ст. 65 ГПК України), призначати судову експертизу (ст. 41, п. 5 ст. 65 ГПК України), вирішує питання щодо прийняття до провадження зу­стрічного позову відповідача (ст. 60 ГПК України) і позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (ч. 2 ст. 26 ГПК України), управнений провести розгляд справи безпосеред­ньо на підприємстві, в організації (п.9 ст.65 ГПК України), може не прийняти відмови від позову, зменшення розміру позовних ви­мог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законо­давству або порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси (ч. 6 ст. 22 ГПК України).

Саме суддя приймає судові акти — ухвали з усіх важливих про­цесуальних питань (у тому числі окремі ухвали щодо виявлених порушень закону), а також рішення, якими розв’язується спір у господарському суді першої інстанції при позовному провадженні та постанови, якими оформлюються результати перегляду цих рі­шень в апеляційній і касаційній інстанції.

Відвід судді. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.