70. Визначення вантажообігу та вантажопотоку

Раціональна організація перевезень будується на основі вивчення вантажообігу і вантажопотоків у масштабі підприємства і його окремих цехів і складів.

Вантажним потоком називають кількість вантажів (у тоннах, кубічних метрах, штуках), що переміщуються за одиницю часу (годину, добу, місяць, квартал, рік) у заданому напрямі між окремими вантажно-розвантажувальними пунктами або через певний пункт. Вантажопотоки розраховуються, як правило, за ходом технологічного процесу.

На основі даних про потужність вантажопотоків у тоннах і відстанях між пунктами визначають обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах.

У зв’язку з часовим інтервалом обсяг перевезень та вантажооборот поділяється на змінний, добовий, місячний, квартальний, річний.

Перевезення вантажів мають разовий (за окремим замовленням) або постійний маршрутний (за твердим розкладом) характер.

Розрізняють зовнішні та внутрішні вантажопотоки. Зовнішні — це вантажопотоки відправлення вантажів. Сума зовнішніх вантажопотоків створює зовнішній вантажообіг, а внутрішніх — внутрішній вантажообіг. Розміри окремих вантажопотоків можна визначити згідно з виробничою програмою та відповідними нормами витрат матеріалів, напівфабрикатів, палива з урахуванням норм на відходи. Величину зовнішніх вантажопотоків прибуття вантажів обчислюють за даними відділу збуту. Величину й напрями міжцехових вантажопотоків визначають за маршрутними картами, спеціальною відомістю «розцеховкою», відомістю матеріалів. Вантажообігом заводу або цеху навивають кількість вантажів, які потрібно перемістити за певний час (рік, квартал, місяць, добу, зміну). Вантажообіг підприємства дорівнює сумі окремих ван­тажопотоків.

Вантажообіг являє собою загальну кількість вантажів, що переміщуються за одиницю часу (доба, місяць, квартал, рік), іншими словами, — це сума окремих вантажопотоків.

Вантажообіг визначається шляхом множення обсягу перевезень вантажів на відстань перевезення і вимірюється у тонно-кілометрах. Вантажообіг планується у тарифних тонно-кілометрах., що визначаються на основі опублікованих у тарифних довідниках найкоротших відстанях між станціями відправлення та прибуття вантажу. Виходячи з цього показника, вантажовідправник розраховується з підприємствами транспорту. Для визначення потреби в паливі, енергії та інших матеріальних ресурсах розраховується експлуатаційний вантажообіг, який більше тарифного за рахунок перевезень від підприємств (а не станцій відправлення) до тарифних станцій відправлення, від станцій прибуття до підприємств розвантаження, а також за рахунок перевезення вантажів по кружних напрямках замість найкоротших. Для раціональної організації транспортного господарства на підприємстві складають номенклатурну таблицю всіх вантажів, згрупувавши їх за такими ознаками: однорідність і ступінь транспорто-спроможності за маршрутами транспортування й видами транспортних засобів. Номенклатура та кількість вантажів є підставою не лише для визначення вантажообігу підприємства, а й для встановлення норм виробітку та розцінок на виконання транспортних робіт. Для визначення загального вантажообігу підприємства й вантажопотоку між окремими цехами та дільницями складають шахову відомість вантажообігу підприємства й діаграми (схеми) вантажопотоків. Спочатку розраховують вантажообіг для кожного цеху, а потім для всього заводу. За таблицями вантажообігу цехів і складів будують шахову таблицю загального вантажообігу підприємства.

За даними шахових таблиць, планувань цехів і генеральних планів підприємств складають схеми (діаграми) вантажопотоків, а за вантажообігом і вантажними потоками встановлюють тип і структуру парку транспортних і підйомно-транспортних машин, кількість вантажно-розвантажувальних постів, вид маршрутів транспортних засобів перервної (циклічної) дії. У зв'язку з часовим інтервалом обсяг перевезень та вантажооборот поділяється на змінний, добовий, місячний, квартальний, річний. Перевезення вантажів мають разовий (за окремим замовленням) або постійний маршрутний (за твердим розкладом) характер.