- •1.Поняття та предмет кримінального права
- •2.Наука кримінального права, її зміст і задачі
- •4.Поняття кримінального закону, його риси та значення
- •5.Загальна характеристика кримінального законодавства України
- •6.Побудова кримынального закону. Структура кк
- •7. Поняття і Види диспозицій особливої частини.
- •8. Тлумачення кримынального закону, йогов иди та прийоми
- •9. Дія кримінального закону у часі.
- •10. Зворотня дія кримінального закону у часі.
- •11) Дія кримінального закону у просторі.
- •12) Поняття та ознаки злочину
- •13)Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавства
- •14) Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •15) Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкт)
- •16. Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та кримінального законодавства
- •17. Поняття складу злочину, його елементи та ознаки
- •18. Об’єкт злочину та його види
- •19. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально – правової охорони
- •20. Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину
- •21.Суспільно небезпечне діяння та його ознаки
- •22. Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності
- •23. Поняття причинового звязку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинового звязку.
- •24.Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочинів
- •25.Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину та їх кримінально-правове значення
- •27. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •28. Вік кримінальної відповідальності.
- •30. Неосудність та її критерії
- •31. Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •32. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •33. Поняття та зміст вини
- •34. Поняття та види умислу
- •35. Необережність та її види
- •36.Злочинна самовпевненість , її критерії
- •37.Злочинна недбалість, її критерії
- •38.Злочини з двома формами вини
- •39. Мотив і мета злочину , їх значення при кваліфікації злочинів
- •40.Випадок(Казус) та його відмінність від злочинної недбалості
- •41. Юридична і фактична помилки
- •42. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину.
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від вчинення злочину до кінця, відмінність від дійового каяття.
- •46. Поняття та ознаки співучасті у кримінальній справі.
- •47.Види співучасті, критерії їх виділення.
- •48.Виконавець злочину.
- •49.Організатор вчинення злочину.
- •50.Пособник як вид співучасника вчинення злочину.
- •51.Підбурювач як вид співучасника.
- •52. Форми співучасті, критерії їх виділення
- •53.Співучасть у злочині з спеціальним суб»єктом.
- •54. Ексцес виконавця
- •57.Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •58.Поняття та види повторності злочинів.
- •59. Рецидив злочину та його види.
- •60.Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •61.Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності
- •62. Поняття крайньої необхідності
- •63.Фізичний або психічний примус,їх кримінально-правове значення
- •64.Діяння пов’язане з ризиком-обставина, що виключає злочинність діяння
- •65.Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •66. Давність притягнення до кримінальної відповідальності
- •67. Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством у
- •68. Система та види покарань.
- •69. Штраф як вид покарання.
- •70. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного классу
- •71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •72. Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •73. Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •74. Конфіскація майна, умови застосування.
- •75. Арешт як вид покарання.
- •76. Обмеження волі- вид крим покарання,умови застосування.
- •77 .Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •78. Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк
- •80 . Загальні засади призначення покарання
- •81. Поняття та види Обставини, які пом'якшують покарання
- •82. Поняття та види обставин, що обтяжують покарання
- •83. Призначення більш м якого покарання, ніж передбаченого законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •86. Поняття та види звільнень від покарання
- •87. Звільнення від покарання за хворобою
- •97.Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
78. Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк
Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк 1. Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк у кримінально-виконавчої установи. 2. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років. 1. Позбавлення волі - один із видів основних покарань, який полягає в примусовій ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи. Це покарання може застосовуватися лише тоді, коли воно вказане в санкції статті (частини статті) КК, а також при заміні довічного позбавлення волі позбавленням волі на певний строк у порядку амністії чи помилування (ст. ст. 86, 87). Воно також може застосовуватися, коли суд дійде висновку про можливість незастосування довічного позбавлення волі (ст. 64). Вид кримінально-виконавчої установи визначається відповідним органом кримінально-виконавчої системи. При позбавленні волі засуджений обмежується в праві вільного пересування і користування своїм часом, вибору місця проживання та місця і часу праці, на відпочинок, освіту тощо. При цьому засуджений піддається виправно-трудовому впливу, поєднаному з проведенням з ним виховної роботи. Його життя і діяльність підпорядковані установленому режиму відбування цього покарання.2. Ст. 64 встановлює строки позбавлення волі - від одного до п'ятнадцяти років. Суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначає такий строк позбавлення волі, який необхідний і достатній для досягнення мети покарання.3. Звільнення від відбування позбавлення волі з випробуванням може застосовуватися лише тоді, коли воно призначене на строк не більше п'яти років (ст. 75). Засуджений до позбавлення волі може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання (ст. 81). Невідбута частина позбавлення волі може бути замінена судом більш м'яким покаранням (ст. В2).4. До неповнолітніх позбавлення волі на певний строк застосовується у порядку, передбаченому ст. 102. 5. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі на певний строк, за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти підлягає кримінальній відповідальності за ст. 393
79 .Довічне позбавлення волі. Умови застосування
Стаття 64. Довічне позбавлення волі: 1. Довічне позбавлення волі є найбільш суворим основним (ч. 1 ст. 52 КК) та безстроковим покаранням, відповідно до якого засуджений за вироком суду ізолюється від суспільства і примусово поміщується до спеціальної кримінально-виконавчої установи (в'язниці) без зазначення у вироку строку його тримання в ній. 2. Порядок призначення довічного позбавлення волі передбачений у ч. 1 ст. 64 КК, відповідно до якої це покарання: а) встановлюється тільки за вчинення особливо тяжких злочинів (ч. 5 ст. 12 КК); б) застосовується лише у випадках, спеціально передбачених у КК (ст. 112, ч. 2 ст. 115, ч: З ст. 258, статті 348, 400, ч. 4 ст. 404, ч. 2 ст. 438, ч. 2 ст. 439, ч. 1 ст. 442, ст. 443 КК); в) призначається лише тоді, коли суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Із зазначених положень закону, по-перше, випливає, що законодавець встановлює в даний час і вправі встановити в майбутньому довічне позбавлення волі тільки і виключно за особливо тяжкі злочини. По-друге, перелік особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачена можливість призначення довічного позбавлення волі, є вичерпним і суд вправі призначити це покарання тільки в тому випадку, якщо воно прямо передбачене в санкції статті Особливої частини КК. Нарешті, оскільки довічне позбавлення волі у всіх санкціях передбачене в альтернативі з позбавленням волі, на певний строк, суд в обов'язковому порядку повинен навести у вироку мотиви свого рішення в тому випадку, якщо призначає засудженому довічне позбавлення волі.3. У частині 2 ст. 64 КК наведений перелік осіб, яким не може бути призначене довічне позбавлення волі навіть у випадку вчинення ними особливо тяжкого злочину, у санкції за який фігурує це покарання. До числа таких осіб належать: а) особи, які вчинили злочин у віці до 18-ти років; б) особи у віці понад 65 років; в) жінки, що перебували в стані вагітності під час вчинення злочину або перебувають у такому стані на момент постановлен-ня вироку. Не може бути призначене довічне позбавлення волі й особам, зазначеним у ст. 43 КК, навіть якщо за вчинений ними злочин у санкції відповідної статті Особливої частини КК передбачене це покарання (див. коментар до ст. 43 КК)4. Особи, засуджені до довічного позбавлення волі, не підлягають умовно-достроковому чи достроковому звільненню від цього покарання. На підставі ч. 2 ст. 87 КК актом про помилування може бути здійснена лише заміна цього покарання позбавленням волі на строк не менше двадцяти п'яти років (див. коментар до ст. 87 КК). Відповідно до ст. 4 «Положення про порядок здійснення помилування», затвердженого Указом Президента України від 12 квітня 2000 р. № 588/2000, при засудженні особи до довічного позбавлення волі клопотання про помилування може бути подане лише після відбуття засудженим не менше п'ятнадцяти років.5. Порядок та умови відбування (виконання) покарання у виді довічного позбавлення, волі встановлені «Положенням про організацію виконання покарання у виді довічного позбавлення волі в установах кримінально-виконавчої системи», затвердженим наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14 квітня 2001 р. № 65.6. Особа, що відбуває довічне позбавлення волі, за втечу з місця позбавлення волі може бути притягнута до відповідальності за ст. 393 КК.