- •1.Поняття та предмет кримінального права
- •2.Наука кримінального права, її зміст і задачі
- •4.Поняття кримінального закону, його риси та значення
- •5.Загальна характеристика кримінального законодавства України
- •6.Побудова кримынального закону. Структура кк
- •7. Поняття і Види диспозицій особливої частини.
- •8. Тлумачення кримынального закону, йогов иди та прийоми
- •9. Дія кримінального закону у часі.
- •10. Зворотня дія кримінального закону у часі.
- •11) Дія кримінального закону у просторі.
- •12) Поняття та ознаки злочину
- •13)Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавства
- •14) Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •15) Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкт)
- •16. Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та кримінального законодавства
- •17. Поняття складу злочину, його елементи та ознаки
- •18. Об’єкт злочину та його види
- •19. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально – правової охорони
- •20. Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину
- •21.Суспільно небезпечне діяння та його ознаки
- •22. Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності
- •23. Поняття причинового звязку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинового звязку.
- •24.Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочинів
- •25.Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину та їх кримінально-правове значення
- •27. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •28. Вік кримінальної відповідальності.
- •30. Неосудність та її критерії
- •31. Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •32. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •33. Поняття та зміст вини
- •34. Поняття та види умислу
- •35. Необережність та її види
- •36.Злочинна самовпевненість , її критерії
- •37.Злочинна недбалість, її критерії
- •38.Злочини з двома формами вини
- •39. Мотив і мета злочину , їх значення при кваліфікації злочинів
- •40.Випадок(Казус) та його відмінність від злочинної недбалості
- •41. Юридична і фактична помилки
- •42. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину.
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від вчинення злочину до кінця, відмінність від дійового каяття.
- •46. Поняття та ознаки співучасті у кримінальній справі.
- •47.Види співучасті, критерії їх виділення.
- •48.Виконавець злочину.
- •49.Організатор вчинення злочину.
- •50.Пособник як вид співучасника вчинення злочину.
- •51.Підбурювач як вид співучасника.
- •52. Форми співучасті, критерії їх виділення
- •53.Співучасть у злочині з спеціальним суб»єктом.
- •54. Ексцес виконавця
- •57.Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •58.Поняття та види повторності злочинів.
- •59. Рецидив злочину та його види.
- •60.Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •61.Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності
- •62. Поняття крайньої необхідності
- •63.Фізичний або психічний примус,їх кримінально-правове значення
- •64.Діяння пов’язане з ризиком-обставина, що виключає злочинність діяння
- •65.Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •66. Давність притягнення до кримінальної відповідальності
- •67. Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством у
- •68. Система та види покарань.
- •69. Штраф як вид покарання.
- •70. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного классу
- •71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •72. Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •73. Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •74. Конфіскація майна, умови застосування.
- •75. Арешт як вид покарання.
- •76. Обмеження волі- вид крим покарання,умови застосування.
- •77 .Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •78. Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк
- •80 . Загальні засади призначення покарання
- •81. Поняття та види Обставини, які пом'якшують покарання
- •82. Поняття та види обставин, що обтяжують покарання
- •83. Призначення більш м якого покарання, ніж передбаченого законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •86. Поняття та види звільнень від покарання
- •87. Звільнення від покарання за хворобою
- •97.Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
24.Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочинів
Найважливіша соціальна властивість злочину - його суспільна небезпечність -полягає в тому, що діяння (дія або бездіяльність) посягає на суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом, викликає в них певні негативні зміни (шкода, збиток).
Суспільно небезпечні наслідки, залежно від характеру і обсягу шкоди, заподіяної діянням об'єкту, можуть бути поділені на наслідки у вигляді реальної шкоди і наслідки у виді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди.
Наслідки злочину різноманітні і можуть мати місце в різних сферах: економіки, виробництва, прав людини, екології тощо. Усі вони можуть бути поділені на дві великі групи: наслідки матеріального характеру і наслідки нематеріального характеру.
До матеріальних наслідків належить шкода, що має особистий (фізичний) характер, наприклад, смерть людини при вбивстві, тілесні ушкодження,а також майнова шкода, наприклад, у злочинах проти власності. У свою чергу, злочинні наслідки майнового характеру можуть виражатися у так званій позитивній шкоді чи в упущеній вигоді (неодержані доходи).
Нематеріальні наслідки являють собою такі негативні зміни в об'єкті посягання, що поєднані з порушенням тих або інших інтересів учасників суспільних відносин, охоронюваних кримінальним законом, і, як правило, не пов'язані з фізичним впливом на людину як суб'єкта суспільних відносин чи впливом на матеріальні предмети зовнішнього світу (блага), з приводу яких існують суспільні відносини.
Залежно від виду безпосереднього об'єкта, якому суспільно небезпечне діяння заподіює шкоду, наслідки можуть бути поділені на основні і додаткові. Так, шкода, що заподіюється службовою особою нормальній діяльності державного апарату при перевищенні влади або службових повноважень, є основною, а шкода, що заподіюється особі, якщо перевищення супроводжується насильством або болісними або такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями - додатковим наслідком. У разі, коли наслідки відсутні, питання про кримінальну відповідальність може вирішуватися таким чином: а) якщо діяння вчинене з прямим умислом, то воно кваліфікується як замах на злочин; б) якщо ж у законі не передбачена відповідальність за злочин з іншими формами вини, то відсутність наслідків виключає склад злочину і кримінальну відповідальність. Суспільно небезпечні наслідки мають важливе значення для диференціації кримінальної відповідаль
25.Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину та їх кримінально-правове значення
До факультативних ознак об'єктивної сторони складу злочину належать: суспільно небезпечні наслідки, причиновий зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя і засоби вчинення злочину.
Вони мають різне юридичне значення залежно від того, чи віднесені вони кримінальним законом до ознак певного складу злочину. Якщо ці ознаки включені в диспозицію кримінально-правової норми, то вони є обов'язковими для цього складу злочину і мають вирішальне значення для підстав кримінальної відповідальності та кваліфікації злочину. Якщо ж ці ознаки в диспозиції норми не передбачено, то для одних складів вони не мають юридичного значення, а для інших мають значення для визначення таких ознак злочину: суспільної небезпечності, винності, мотивів вчинення злочину, мети його вчинення. Незважаючи на це, спосіб злочину, а також місце, час і обстановка вчинення злочину притаманні будь-якому злочинному діянню, виступають у ролі постійних ознак, що мають місце завжди, у всіх випадках, у здійсненні будь-якого злочину. Саме тому в ст. 64 КПК України зазначено, що час, місце, спосіб вчинення злочину, які характеризують подію злочину, підлягають доведенню за кожною кримінальною справою.
Суспільно небезпечні наслідки - це передбачена кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, заподіяна злочинною дією чи бездіяльністю об'єкта посягання.
Під причиновим зв'язком у кримінальному праві слід розуміти об'єктивно існуючий зв'язок між діянням - дією чи бездіяльністю (причиною) - і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія чи бездіяльність викликає настання суспільно небезпечного наслідку.
Місце вчинення злочину - це певна територія або інше місце, де відбувається суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки.
Час вчинення злочину - це певний проміжок часу, протягом якого відбувається суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки.
Обстановка вчинення злочину - це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин.
Спосіб вчинення злочину - це певний метод, порядок і послідовність рухів, що застосовуються особою для вчинення злочину.
Засоби вчинення злочину - це предмети матеріального світу, що сприяють (полегшують) вчиненню особою злочину.
Знаряддями вчинення злочину називаються ті предмети, речі, за допомоги яких безпосередньо було вчинено злочин.
26. Поняття місця скоєння злочину.
Для характеристики об'єктивної сторони злочину важливе значення мають такі його ознаки, як місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину. Як вже зазначалося, вони виступають її факультативними ознаками. Однак у деяких статтях Особливої частини КК ці ознаки прямо зазначені (описані) і тому набувають у даному разі значення обов'язкових. Відсутність у цих випадках якої-небудь ознаки свідчить про відсутність об'єктивної сторони злочину і, отже, складу злочину як підстави кримінальної відповідальності.
Місце вчинення злочину - це певна територія або інше місце, де відбувається суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки. У статтях Особливої частини КК місце вчинення злочину в одних випадках визначається як територія України (статті 268, 334), повітряний простір (ст. 282), економічна зона України (ст. 243); в других - воно використовується як географічне поняття, наприклад, море, внутрішні морські і територіальні води (ст. 243), атмосферне повітря (ст. 241), водні об'єкти (ст. 242), вода (ст. 242), земля (ст. 239), надра (ст. 240), континентальний шельф (ст. 244) тощо; у третіх - під ним розуміють певну територію, на якій людина проживає чи займається виробничою або іншою діяльністю, наприклад, житло, інше приміщення чи сховище (статті 185, 186, 187), річкове, морське або повітряне судно (ст. 278), транспортні комунікації (ст. 279), вибухонебезпечні підприємства, вибухонебезпечні цехи (ст. 273) тощо. Іноді це місце, де відбуваються певні події чи певні дії виняткового характеру, наприклад, поле бою (статті 429,432), район бойових дій (ст. 433). У деяких складах місце вчинення злочину визначається як територія, на яку поширюється чітко визначений правовий режим, наприклад, державний кордон України (ст. 331), митний кордон України (ст. 201), заповідники, території й об'єкти природно-заповідного фонду (при незаконному полюванні - ст. 248), місця обмеження волі (ст. 390), місця позбавлення волі (ст. 393), виправні установи (статті 391, 392) спеціалізовані лікувальні заклади (ст. 394) та ін.
У деяких випадках місце вчинення злочину виступає як кваліфікуюча ознака. Це, наприклад, розбій, вчинюваний щодо населення в районі воєнних дій (ч. 2 ст. 433 КК).