17.Забезпечення життєдіяльності туристів.

Забезпечення безпеки завжди було найважливішою проблемою людства у всіх сферах діяльності. Людина з моменту свого зародження піддається змінюються небезпекам природного, техногенного, антропогенного, біологічного, соціального, екологічного характеру.  Сучасне суспільство розвивається в умовах наростаючого кризи взаємин людини і навколишнього середовища. В останні роки це демонструється відчутним зростанням кількості техногенних і соціально обумовлених катастроф, надзвичайних ситуацій.  Вплив людини на навколишнє середовище за останні роки за своїми масштабами, інтенсивності та складності порівнюють зі стихійними лихами. У цих умовах все більш необхідним стає формування знань з безпеки життєдіяльності, як умови забезпечення стійкої безпечного життя.  ''Безпека життєдіяльності''представляє собою міждисциплінарний комплекс знань, що грунтується на науковій концепції в системі''людина - середовище проживання - машини - надзвичайні ситуації''.  Дисципліна включає в себе питання загальної та прикладної спрямованості. Перші присвячені вивченню негативних факторів в техносфери, природі та їх впливу на людину, а також шляхів і засобів забезпечення безпеки. У прикладній частині розглядаються методи адаптації людини для забезпечення безпечної стійкого життя стосовно конкретних сфер життєдіяльності людей.  Прикладна спрямованість дисципліни''Безпека життєдіяльності'', наприклад у сфері туризму, в даний час практично не відображена в навчальному матеріалі.  Туризм є однією з найбільших і динамічно розвиваються галузей економіки. На сферу туризму припадає близько 6% світового валового продукту, 7% світових інвестицій, кожне 16 робоче місце, 11% світових споживчих витрат, 7,9% експорту товарів і послуг. За даними Word Tourism Organization Росіядо кінця 2020 року увійде до числа двадцяти найбільших країн в'їзду туристів. У 2001 році Росію відвідали майже 22 млн. туристів, з них близько 3,5 млн. - м.Санкт-Петербург. Серед найбільш значущих для туристської індустрії негативних факторів, що впливають на ставлення мандрівників до турів до Росії, є занепокоєність особистою безпекою.  Цей навчальний посібник з безпеки життєдіяльності в туризмі та туристично-екскурсійної діяльності вперше ставить питання вивчення проблем безпеки людей у ​​цій сфері. Враховуючи зростаючу кількість туристів у нашій країні, вивчення дисципліни''Безпека життєдіяльності''для спеціальності''Економіка і управління на підприємстві туризму та готельного господарства''має бути одним із пріоритетних напрямів при підготовці фахівців в цій області.  Широке розвиток останнім часом в'їзного та виїзного туризму, а також зростання подорожей в межах Російської Федерації вимагає чіткої організації та взаємозв'язку серед об'єктів туристичної індустрії, що включають готелі, транспорт, місця громадського харчування і розваги (оздоровчого, спортивного, пізнавального та іншого призначення), з організаціями, що здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, і з організаціями, що надають різні послуги (екскурсійні, туристські, гідів-перекладачів і інші види послуг, що надаються в залежності від цілей подорожі). При реалізації послуг повинна забезпечуватись безпека життя, здоров'я туристів і екскурсантів, збереження їх майна і повинні бути розроблені методи контролю за виконанням вимог безпеки. При здійсненні подорожей і при ознайомленні з природними, історичними, соціально-культурними чи іншими об'єктами, здатними задовольнити духовні потреби туристів, а також сприяти відновленню та розвитку їх фізичних сил і включеними в сферу туристського показу, однією з вимог безпеки є збереження екологічної рівноваги в навколишньому середовищі.  Проблема безпеки особливо важлива в екстремальному (пригодницькому) туризм і в технічно складних видах подорожей, таких як сходження на Ельбрус; поїздки в Сибір і на Камчатку; тури по Байкалу і Амазонці; кінний, водний, гірський; лижний, автомобільний та велосипедний туризм, де ризик отримання збитків здоров'ю та фатального результату досить великий.  Відповідно до Федерального закону № 132-Ф3 від 24.11.96 р. "Про основи туристської діяльності в Російській Федерації" під безпекою туризму розуміється особиста безпека туристів, збереженість їх майна та ненасененіе шкоди навколишньому природному середовищу під час проведення подорожей. У навчальному посібнику проаналізовано дані проблеми безпеки на різних об'єктах туристської індустрії.  1. НЕБЕЗПЕКА І ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ  Захист людини від небезпек супроводжує людство від моменту його виникнення до теперішнього часу. Якщо раніше небезпеки носили природний (землетрус; пожежі; грози; гірські обвали, повінь; урагани і т.д.) і біологічний (укуси тварин і змій; отруєння рослинною і тваринною їжею;мікроорганізми тощо) характер, то сьогодні номенклатура небезпек різко зросла, в основному, за рахунок антропогенного чинника (вибухові речовини; обертові деталі машин; гербіциди та пестициди; медикаменти; лазерне, рентгенівське і інфрачервоне випромінювання; електрику тощо).  Необхідно підкреслити, що абсолютної безпеки в туризмі не буває; завжди існує деякий залишковий ризик. Отже, безпека - це такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі економічного і туристського розвитку можна змиритися. Безпека подорожі-це допустимий ризик. В екстремальних видах туризму дозований ризик-це та "родзинка", яка приваблює мандрівників з-за гостроти відчуття.  Принциповий підхід до питань забезпечення особистої безпеки туристів заснований на дотриманні наступних непорушних істин:  1. Особиста безпека-це перш за все об'єктивна оцінка реальності загрози (при відвідуванні нічного клубу, казино або просто на прогулянці можна замовити охорону, гіда чи перекладача).  2. Необхідно оцінювати свою діяльність і вчинки з точки зору можливого негативного впливу (на прогулянки брати з собою невелику суму грошей;мати при собі посвідчення особи або паспорт).  3. Краще уникати небезпечних ситуацій, ніж стати їх жертвою (не гуляти по темних вулицях, алеях; пустельним дворах і підземних переходах).  4. Неправильне або неадекватна поведінка може посилити можливий негативний вплив і поставити під загрозу життя і здоров'я (при нападі з погрозами і вимогою грошей, розлучитися з ними без жалю, тому що життя і здоров'я важливіші).  5. У ситуаціях підвищеного ризику слід прогнозувати розвиток подій хоча б на найближчі кілька хвилин, дотримуватися спокою і реально оцінювати обстановку (при виявленні жертв злочину, не кричати і не втручатися, а як можна швидше повідомити в міліцію).  6. У небезпечних ситуаціях завжди важливі перші кроки: часто її можна обійти або обірвати на самому початку (при нападі в під'їзді слід кричати "Пожежа", так як це здатне викликати більш швидку реакцію мешканців).  7. Найпростіші засоби і попередні заходи захисту є найбільш надійними.  Відомо, що в основі травматизму та виникненні надзвичайних ситуацій в туризмі часто лежать організаційно-психологічні причини: низький рівень професійної підготовки; недостатнє виховання; неуважність і забудькуватість; слабка установка інструктора на дотримання безпеки; допуск до екстремальних видів туризму осіб з підвищеним ризиком травматизму; перебування людей у ​​стані втоми чи інших психічних станах (істеричному, панічному, страху, переляку і т д.). Отже, людина живе, творить і подорожує в умовах постійно змінюються і кількісно збільшуються небезпек. Так як діяльність людини є потенційно небезпечною, то безпека буде полягати у визначенні небезпек, що загрожують кожному туристові, і розробцівідповідних способів захисту від них у будь-яких умов подорожі.