21 Ідеалізм Платона та його протистояння матеріалізму

Платон відомий як творець першої послідовної системи ідеалізму, яка дістала назву лінії Платона.

Платон перший визначив філософію як науку, що будується на абстрактних поняттях (ідеях). Відповідно до вчення про ідеї, світ чуттєвих речей не є світом дійсно сущого: чуттєві речі перебувають у безперервній зміні, то виникають, то гинуть. Всьому тому, що є в них справді сущим, чуттєві речі зобов’язані своїм безтілесним прообразам, які Платон називає ідеями. Ідеї вічні, незмінні, безвідносні; вони не залежать від умов простору і часу. По відношенню до чуттєвих речей ідеї є одночасно і їх причинами, і тими зразками, за якими були створені ці речі. Водночас ідеї є також метою, до якої прагнуть істоти чуттєвого світу.

Ідеальний світ Платона протистоїть звичайному світові. Ідеєю всіх ідей, найвищою ідеєю Платона виступає ідея добра як такого — джерело істини, краси і гармонії. Ідея добра безлика. Ідея добра виражає безликий аспект філософії Платона, тоді як Бог-творець —- особисте начало. Бог і ідея добра дуже близькі. Ідея добра увінчує піраміду ідей Платона.

22 Ідеї розробки «наукової філософії» у європейській філософії хіх ст

Розроблення "наукової філософії". Представники цього напряму виходили з переконання у тому, що наука в першій половині 19 ст. набула такого розвитку і вийшла на такий рівень володіння знанням, що стала спроможною накреслити повну і струнку картину світобудови в її основних складниках і підрозділах разом з людиною, соціальною історією і людською свідомістю

Першим із подібними твердженнями виступив позитивізм, який розробив Оґюст Конт (18-19 ст.).

О.Конт обґрунтував "закон трьох стадій" у розвитку теоретичних досліджень людства, що історично йдуть за таким порядком: релігійна, метафізична та позитивна.

При цьому з філософії, вважає О. Конт, слід вилучити все те, що виходить за межі можливостей наукового спостереження.

Ідеї О. Конта сприяли підвищенню авторитету науки, очищенню її від справді химеричних побудов. Важливе значення мала ідея О.Конта запровадити нову науку «соціологію», яка ґрунтувалася б на наукових засадах.

Другим варіантом розроблення "наукової філософії" став марксизм (заснував К. Маркс (19 ст).К. Маркс вважав, що в 19 ст. наука сама спроможна давати відповіді на всі найважливіші питання людського буття. Після відкриття закону збереження і перетворення енергії, клітинної будови органічної матерії, створення еволюційної теорії Ч. Дарвіна світ постав єдиним процесом, де все пов'язано з усім і де людину, соціальну історію і духовні процеси розглядали як результат еволюції матерії, що існує вічно, ніким не створена і нікуди не зникає. Джерелом розвитку матерії постають її внутрішні суперечності.

І таку концепцію світу К. Маркса назвали "діалектичним матеріалізмом".

Напрями розроблення «наукової філософії» у 19 ст., з одного боку, підносили авторитет науки і намагалися наблизити філософію до науки, зробити її положення науково достовірними. А з іншого - цим самим вони виявляли певну нечутливість і до питань людської суб'єктивності й духовності, а інколи зображали історію людства як різновид природних процесів.

23 Іонійська школа: представники, основні ідеї.

Іонійська школа - матеріалістичний напрям давньогрецької філософії, що виник і розвинувся в іонійських колоніях Греції в 6-4 ст. до н. э. Зародилася в місті Мілет. Її представники - Фалес, Анаксімандр і Анаксімен(мілетська школа), Гераклит Эфесский. Одна з основних ідей, уперше висунених філософами Іонійської школи - думка про єдність усього сущого, про походження усіх речей з деякої єдиної першооснови, яка розумілася при цьому як та або інша. Першим мислителем вважають Фалеса (7-6 ст. до н.е.), купця з Мілету. Він стверджував, що основою всього сущого є вода. Все з´являється з води і зникає, перетворюючись на воду. Всі речі — це перетворення води. Фалес запропонував модель пояснення, згідно з якою одиничне має бути виведене із загального, пояснене через загальне.

Анаксімандр (7-6 ст. до н. е.) вважав основою світу апейрон — безкінечне, з якого все починається і у що все перетворюється. Анаксімен (585— 525 до н. е.), який стверджував, що це повітря. За субстанцію вони брали щось аморфне (бозформенне), яке, видозмінюючись, може набувати певних форм. Погляди мілетців становлять собою наївний матеріалізм.