
- •8 Вихідні ідеї філософії с.Кєркегора.
- •9 Вчення «живої етики» о.Реріха.
- •10 Вчення про три світи та дві натури г.Сковороди.
- •11 Головне питання гносеології. Гностицизм і агностицизм.
- •12 Головні функції філософії.
- •13 Гуманізм і реформація, їх суть і філософська спрямованість
- •15 Діалектика як вчення про зміни і розвиток
- •16 Духовно-академічна філософія в Україні хіх –хх ст.
- •17 Елейська школа: представники, основні ідеї
- •18 Емпіризм ф.Бекона.
- •19 Зміст «антропологічного принципу» у філософії л.Фейєрбаха.
- •20 І.Кант як засновник німецької класичної філософії.
- •21 Ідеалізм Платона та його протистояння матеріалізму
- •22 Ідеї розробки «наукової філософії» у європейській філософії хіх ст
- •24 Конфуціанство як основний напрямок філософії Стародавнього Китаю
- •25 Концепція культури та історії о.Шпенглера
- •26 Людські виміри проблеми буття
- •28 Монадологія г.Лейбніца
- •30 Основні напрямки розвитку філософії Стародавньої Індії.
- •31 Основні положення даосизму.
- •32 Основні поняття гносеології.
- •33 Піфагорійська школа: представники, основні ідеї.
- •34 Принцип активізму філософії і.Г.Фіхте.
- •35 Природа філософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського буття.
- •36 Природні виміри людини та її символічний світ.
- •37 Проблема буття в античній філософії
- •38 Проблема істини у філософії
- •39 Проблеми буття в історико-філософському окресленні
- •41 Р.Декарт та його філософська система.
- •43 Світоглядні ідеї Лесі Українки
- •44 Сенсуалізм Дж.Локка.
- •45 Скептизм п.Бейля та д.Юма
- •46 Соціальна філософія м.Драгоманова
- •47 Соціально-економічний та культурний зміст епохи Відродження
- •48 Становлення та розвиток діалектики в античній філософії
- •49 Структура діалектики та її зміст
- •50 Структура пізнавального процесу.
- •51 Сучасна наука про рівні та форми буття.
- •54 Теорія пізнання т.Г.Гоббса
- •55 Типологія людини
- •56 Філософія в Києво-Могилянській академії
- •57 Філософія г.Сковороди
- •58 Філософія Гегеля
- •59 Філософія п.Юркевича.
- •60 Філософія Сократа
- •61 Філософська антропологія
- •62 Філософська сутність вчення джайнізму
- •63 Філософське обґрунтування індуїзму
- •64 Філософський зміст буддизму
- •65 Філософський структуралізм к.Леві-Стросс
- •66 Філософські ідеї Кирило-Мифодіївського товариства
- •67 Філософські ідеї ф.Шеллінга
- •68 Філософські погляди Епікура
- •69 Філософські погляди м.Костомарова.
- •70 Філософські погляди п.Куліша
- •72 Фрідріх Ніцше та «філософія життя»
44 Сенсуалізм Дж.Локка.
Дж. Локк (17-18 ст.) – автор сенсуалістичної теорії пізнання. Сенсуалізм – філософське вчення, що визнає єдиним джерелом пізнання відчуття.
Важливою складовою теорії пізнання Дж. Локка є його вчення про первинні та вторинні якості речей. Первинні якості їх є об’єктивними, такими, що від людини, її відчуттів не залежать Вторинні якості – суб’єктивні, тобто такі, що залежать від людини.
Локку першому вдалося довести, що мислення загального грунтується на чуттєвому сприйнятті сущого та сутності, що знання загального та істина побудовані на досвіді. Сенсуалізм визнає роль розуму, однак обмежує його значення. Функція розуму полягає за Локком, в комбінуванні емпірично створених суджень. Він заперечує існування "вроджених ідей" і стверджує поняття "рефлексу".
Душа людини (мислення), на думку Локка, позбавлена вроджених ідеальних структур, ідей, понять, принципів. Він проголошує душу "чистим аркушем", на який лише досвід накладає свої письмена. Локк розуміє досвід насамперед як вплив речей навколишнього світу на нас, на наші чуття. Разом з цим виділяє досвід внутрішній — як діяльність душі, думки.
45 Скептизм п.Бейля та д.Юма
Бейль П'єр (17-18 ст.) - філософ, ранній представник Просвітництва.
Бейль дорікав іспанську католицьку церкву за те, що вона "ставилася до християнства як до старовинного палацу, що потребує підпори, а до іудаїзму як до фортеці, яку необхідно постійно бомбардувати і куди потрібно вводити війська ".
Він вимагав для євреїв права на свободу думки і віросповідання.
Бейль від ідей віротерпимості і релігійного індиферентизму прийшов до релігійного скептицизму і висловив сумнів у можливості раціонального обгрунтування релігійних догматів, стверджував незалежність моралі від релігії.
Скептицизм Бейля поширюється і на філософію і науку, яким, за Бейлі, не може бути приписана безумовна вірогідність, а лише ймовірність.
Принцип його мислення грунтувався на сумніві у пошуках істини. Давид Юм (18 ст.) продовжує лінію англійської школи сенсуалізму.
Юм робить спробу керуватися лише тим, що можна довести емпіричним шляхом, відкидаючи гіпотетичні тлумачення. Тому він визначає, що людина може оперувати лише змістом наших чуттів, а не поняттям про їх субстанцію. Наші сприйняття світу не дають можливості довести ні його існування, ні його відсутності. Усі "духовні сприйняття" він розділяє на два різновиди: перший охоплює більш сильні і визначається терміном "враження", які діють під час бачення, тактильного відчуття тощо; другий — ідеї (уявлення), які він визнає менш сильними і точними. Усі наші ідеї чи враження є копія чуттєвих комбінацій. Визнаючи за думкою лише здатність розділяти та об'єднувати, Юм стоїть на позиціях чітко окресленого сенсуалізму.
46 Соціальна філософія м.Драгоманова
М.Драгоманов (19 ст.), - мислитель і громадський діяч, історик і публіцист. Свої погляди Драгоманов називав позитивізмом, у розумінні природи стояв на матеріалістичних позиціях. Критично розцінював хритиянство. Драгоманов вірив у безмежні можливості людини пізнавати світ, відкривати його заономірності.
Філософсько-політологічна концепція Драгоманова полягає в тому, що українська нація повинна розбиватися на ієрархії суверенітетів: особа-народ-держава. Мислитель спростовував тезу про поділ народів на державні і недержавні. Державність для української нації не самоціль, а засіб самоутвердження і духовного відродження. Він був прихильником волюційного, а не революційного шляху побудови нової України.