1)Парадокс ощадливості
Це процес, при якому приріст заощаджень призводить до зменшення реального ВВП( в умовах, коли приріст заощаджень не супроводжується приростом інвестицій)
Це спроба суспільства більше заощаджувати, обертається таким чи меншим обсягом заощаджень, якщо приріст заощаджень не супроводжується приростом інвестицій, то будь-яка спроба дом.госп-в більше заощадити виявиться марною в зв’язку зі зменшенням рівноважного ВВП, обумовленим ефектом мультиплікатора.
Визначення ЧНП за допомогою методу (вилучень та ін(єкцій( і аналізу мультиплікатора наводить на думку про існування певного парадоксу, так званого парадоксу ощадливості. Парадокс ощадливості полягає в тому, що спроби суспільства більше зберігати можуть фактично привести до того ж S1 або навіть меншого фактичного обсягу заощаджень S2 (рис. 6.4).
Рисунок 6.4 – Парадокс ощадливості
Цей парадокс проявляється в таких формах:
спроби суспільства більше заощаджувати закінчуються невдачею через багатократне зменшення рівноважного рівня ВВП, що викликається самою цією спробою;
ощадність може бути соціальним злом. З точки зору індивіда, заощаджувальна копійка є зароблена копійка, а з точки зору суспільства, заощаджена копійка – це ще не витрачена і, відповідно, копійка, яка зменшує чийсь доход. Ощадність може бути благом для окремого індивіда, але може повернутися злом для суспільства, через можливий небажаний вплив на загальний обсяг виробництва і зайнятість.
Парадокс проявляється і в тому, що домогосподарства виявляють значні стимули заощаджувати більше (менше споживати) якраз в той час, коли зростання заощаджень для економіки є найбільш небажаним, тобто коли економіка вступає у фазу падіння (можливість втрати роботи, падіння реальних доходів населення).
Визначення:
Пропорційний податок - середня ставка, що залишається незмінною незалежно від зміни доходу.
Закон оукена: U-U*=(f(Yn*-Yn)/yn* , f-2,5%
Командно-адміністративна економіка - спосіб організації суспільних відносин, для якого характерні:
жорсткий централізм господарського життя на базі державної власності; використання позаекономічних, ідеологічних методів управління; панування партійно-державної бюрократії за відсутності реальної свободи і справжньої демократії.
Реальний ВВП: ВВПр=(ВВПн/дефлятор ВВП)100%
Задачі:
про грошову базу
про державні та приватні заощадження
Білет 11
1)Суб’єкти макроекономіка.
Сектор домашніх господарств включає всі приватні господарські осередки всередині країни, які постачають економіку ресурсами і використовують отримані за них гроші для придбання благ і задоволення власних потреб. Домашні господарства виявляють три види економічної активності: – пропонують засоби виробництва, що знаходяться в їхній приватній власності; – споживають частину одержуваного доходу, купуючи споживчі блага; – зберігають решту доходу, купуючи цінні папери і нерухомість. Підприємницький сектор являє собою сукупність усіх фірм, зареєстрованих всередині країни і створених для виробництва і реалізації благ. Економічна активність даного сектора зводиться до: – попиту на засоби виробництва; – пропозиції благ; – інвестування. Державний сектор — це всі державні інститути і заклади, що виробляють суспільні блага і надають їх споживачеві безкоштовно, тобто без безпосередньої оплати кожної споживаної одиниці блага. До числа найважливіших благ належать: безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги державної соціальної і виробничої інфраструктур. Економічна активність виявляється в: – закупівлі благ; – стягненні податків; – пропозиції грошей. Сектор закордон складається з економічних суб'єктів, що мають постійне місцезнаходження за межами даної країни, а також іноземних державних інститутів. Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом і національними валютами
Визначення:
ВВП – це ринкові вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать резидентам країни та іноземцям.
Бюджет – баланс урядових доходів і видатків за певний рік.
Методи державного регулювання: оподаткування, рівень оподаткування і система податкових пільг; регулювання цін, їх рівні та співвідношення; плата за ресурси, відсоткові ставки за кредит і кредитні пільги; митне регулювання експорту й імпорту, валютні курси та умови обміну валют.
Крива пропозиції
Білет 12