18. Розробка управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.

Обґрунтовуючи управлінські рішення слід сраховувати, що для окремих функцій важко зробити чіткі та однозначні рекомендації і правильні висновки, тому що нерідко вони формуються в умовах недостатньої та викривленої інформації.

Правове та фінансове забезпечення діяльності медичної галузі є до­сить складною соціально-економічною та фінансово-правовою проблемою будь-якої країни світу, незалежно від рівня економічного розвитку, джерел фінансування та структури охорони здоров'я. Питання розподілення бюджетних засобів для надання медичної допомоги населенню надзвичайно актуальні, досить болючі, а часто конфліктні і залежать як від відсутності сучасного законодавства медичної галузі - Медичного кодексу України, так і недофінансування медицини з нераціональним розподіленням бюджетних коштів в галузі, що призвело до багатьох правових, фінансово-економічних, соціально-політичних і демографічних наслідків стану здоров'я суспільства.

На сьогоднішній день галузь «Охорони Здоров’я» має ряд недоліків, а саме:

• Дефіцит фінансових ресурсів та їх неефективний розподіл;

• Обмеженість матеріальних стимулів діяльності медичних працівників і установ; низький рівень з/п медичних працівників;

• Низький рівень впровадження нових методів діагностики, лікування та розвитку первинної медичної допомоги і профілактики захворювань;

• Незахищеність споживачів від неякісних медичних послуг.

Також на сьогоднішній день велике недофінансування на продукти харчування. Так, в минулому році, 2011 р., на 1 людину котра перебуває на лікуванні в денному стаціонарі на харчування припадало 6,54 коп., в цьому році – 7,68 коп. Якщо порівнювати, то для харчування ветеранів і та інвалідів Великої Вітчизняної війни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 №680 в плановому 2012 році передбачено норми грошових витрат у розрахунку на хворого на один день на харчування - 35 гривень.

На мою думку одним із вирішення проблеми недофінансування могло б бути впровадження обов’язкового соціального медичного страхування. На даний час існує проект Закону України «Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні», в котрому зазначається, що розподіл джерел фінансування галузі охорони здоров’я має бути такий: державний та місцевий бюджети – 55% фінансування; ОМС – 35%; ДМС та інші надходження – 10% фінансових надходжень.

Зарубіжний досвід та соціально-економічний досвід показує, що:

• Багатоканальна система фінансування та впровадження страхової медицини сприятиме покращенню здоров’я населення через збільшення фінансування охорони здоров’я;

• Страхова медицина створить умови розвитку ринкових відносин і конкуренції надавачів медичних послуг, збільшує престиж та соціальний захист медиків, оптимізує процеси державного управління системою охорони здоров’я та мінімізує корупцію в галузі.

Запровадження Закону України «Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування» сприятиме розвитку принципово нових правовідносин у медичній галузі – це насамперед публічно-правового та цивільно-правового регулювання надання медичних послуг, прав пацієнтів, а також прав та обов’язків суб’єктів страхування.