2.3 Друга експедиція мореплавця.

Друга експедиція, 1493-1496. Фердинанд і Ізабелла сприяли планам Колумба, надавши йому судна і людей для відправки на Еспаньолу. Колумб, на чолі нової експедиції, яка складалася із 14 каравел, 3 торгових суден при 1200 осіб в екіпажах, вийшов з порту в Кадісі.Йому було порученно завдання щоб збудувати там свої поселення і утворити Іспанську колонію.

Флотилія прибула у Еспаньйолу, відкривши на шляху Малі Антильскі острови і Пуерто-Ріко. Звідси Колумб вирушив на захід, відкрив острів Ямайку і дослідив південне узбережжя Куби. Повернувшись до Еспаньйоли, Колумб зіткнувся з несприятливим перебігом подій: між іспанцями та місцевим населенням розпочалась відкрита війна. Проте Колумб не зважаючи на це, все одно збирав невеликі війська і йшов по поселенням вимінювати у них золото за безцінь, а якщо зустрічав опір то він вже діяв силою ,вбиваючи їх , він піклувався тільки про своє збагачення. Не бажаючи терпіти гніт та грабежі з боку прибульців, індійці нападали на невеликі іспанські загони. Одного із братів, Дієго, він призначив губернатором відкритих островів, а іншого брата Бартоломео - його замісником.

Повернення Колумба в Кадіс в 1496 році не було вже таким тріумфальним. Правда, при королівському дворі його приймали милостиво, через відкриття ним золотих розсипів на Кубі. Після прибуття в Іспанію він написав королям листа в якому говорив таке: «Їх високості можуть бути певні, що я надам їм стільки золота, скільки потрібно, якщо їх високості сприятимуть мені своєю милістю, і зовсім незначною допомогою. Крім золота вони матимуть прянощі, бавовну – і стільки скільки забажають... Я також надам їм алое і рабів, скільки буде потрібно і скільки мені накажуть відправити»[6:45], але серед іспанців умандрівника з’явилось чимало ворогів.

2.4 Третє плавання Колумба (1498-1500 рр..).

1498-1500. До 1496 Фердинанд і Ізабелла вже не сподівалися отримати швидку вигоду від підприємств Колумба. Стало ясно, що тільки час і тяжка праця принесуть дохід від колоній.

Через інтриги та відомості про несприятливий тропічний клімат та війну з індійцями стало відомо про відсутності здібностей до управління. Експедиція вирушила з порту Санлукар тільки в 1498 році. До складу експедиції входило 6 кораблів, причому їхній екіпаж складався з кримінальних злочинців, так як добровольців до подорожі залучити не вдалося.

Маршрут експедиції пролягав до островів Зеленого Мису і звідти на захід. Через два місяці мандрівники, вимучені спекою, спрагою та голодом, дібрались до невідомого острова, який був названий Колумбом островом Тринідад. Європейські мандрівники, після того, як відчалили від острова Тринідад, вперше в історії висадились на південно-американському континенті поблизу гирла річки Оріноко. Колумб зрозумів, що там знаходиться величезний масив суші. Йому здавалося, що ці землі розташовуються неподалік від описаного в Біблії Едему. Після обстеження узбережжя в районі дельти Оріноко Колумб відкривши на шляху ще декілька невеликих островів, експедиція висадилась в Еспаньйолі де Бартоломе і Дієго не могли навести порядок.

Події, які там розгортались, вразили Колумба: на острові спалахнуло повстання іспанців під керівництвом судді Ролдана проти братів Колумба! Причина повстання полягала у жадібності і жорстокості Бартоломео, який обклав високими податками не тільки туземців, вимучених злиднями і хворобами, але і іспанців. Своєю жорстокістю Бартоломео налаштував проти себе навіть місіонерів. І таким чином всі жителі острова виступили проти нього.

Христофор Колумб придушив повстання. Стривожені звітами, Фердинанд і Ізабелла направили Франциско де Бобаділья розслідувати справи в колонії і при необхідності вжити екстраординарні заходи. Швидко оцінивши ситуацію, він заарештував всіх трьох братів за нездатність навести порядок у колонії, конфіскував їхні гроші і, закувавши в кайдани, в грудні 1500 відправив до Іспанії. Відразу після повернення Колумб був викликаний до двору в Гранаду. Висловлюючи свої симпатії до Колумба, монархи запевняли, що ніколи не наказували прикувати його в кайдани. Проте аж до вересня 1501 вони затримували розгляд його заяв про відновлення в правах.

Фердинанд і Ізабелла повернули Колумбу частина титулів і все майно, але не залишили владних повноважень. Монархи також не давали дозволу на наступну експедицію і стали створювати нову структуру управління колоніями, призначивши губернатором Еспаньоли Ніколаса де Овандо. Овандо відплив до Карибський регіон в лютому 1502 на 30 кораблях з великою групою поселенців. Тільки в березні 1502 Фердинанд і Ізабелла дозволили Колумбу очолити нову експедицію.