Розділ 2. Біографія колумба

2.1 Плани Колумба.

Христофор Колумб (осінь1451, острів Корсика, тодішнє володіння Генуезької республіки). Вважається, що Колумб (Коломбо) народився в небагатій генуезької сім'ї: батько - Доменіко Коломбо, мати - Сузанна Фонтанаросса .У сім'ї, крім Христофора були ще 4 дітей: Джованні, Бартоломео, Джакомо, Бьянкелла. Відомо що ще з ранніх літ вивчав мореплавство і в досить юному віці вже плавав.

Навчався в Павийскому університеті. Приблизно в 1470 році одружується на Доньє Феліпе Моніс де Палестрелло. Її батько був знаменитим мореплавцем часів принца Енріке. До 1472 року Колумб жив в Генуї, а з 1472 року - в Савоні. У 1470-ті роки брав участь у морських торговельних експедиціях.

Вважають, що ще в 1474 році астроном і географ Паоло Тосканеллі повідомив йому в листі, що, на його думку, до Індії можна дістатися набагато більш коротким морським шляхом, якщо плисти на захід. Мабуть, уже тоді Колумб задумався про свій проект морської подорожі до Індії. Провівши власні розрахунки на підставі порад Тосканеллі, він вирішив, що зручніше за все плисти через Канарські острови, від яких до Японії, на його думку, залишалося близько 5 тис. км. З 1476 року Колумб переїжджає до Португалії, де живе дев'ять років. І там він подав ідею про те щоб безпечнішим шлхом добратись до Азії але Колумб вимагав виконання таких умов: якщо він дійде до Азії і відкриє нові землі, його призначать віце-королем (заступником короля) цих земель; чверть усіх прибутків від торгівлі з нововідкритими країнами відраховуватиметься на його користь; йому повинні надати чин адмірала; усі його звання та чини переходять у спадщину до дітей.[15;223]. Його проханя було відкинуто через надмірну нахабність його умов і великий ризик. Тому він був змушений покинути Португалію.

У 1485 році Колумб з сім’єю переїжджає до Іспанії. Взимку 1485-1486 рр.. він знаходить притулок у монастирі Санта-Марія-да-Рабіда в статусі жебрака. Тільки тоді у 1486 Колумб був представлений Педро Гонсалесу де Мендоса, архієпископу Толедо й великому кардиналу Іспанії, який, в свою чергу, посприяв аудієнції у короля Іспанії. Пропозиція Колумба кілька разів вивчали богослови, космографи, юристи, ченці, придворні. Його пропозицію відкидають, вважаючи його вимоги надмірними, крім цього фінансове становище Іспанії щороку погіршувалось і не дозволяло робити непродумані витрати. Кілька років правителі Іспанії вагались і, нарешті, вирішили укласти з Колумбом договір. Вони тільки вдвоє зменшили частку Колумба в майбутніх доходах та тільки половину кораблів дали на експедицію,іншу половину він повинен був взяти за свої кошти.

2.2 Перше плавання.

3 вересня 1492 року з порту Палос в море вийшло три невеликих кораблі - каравели „Нінья”, „Пінта” та „Санта-Марія”; найбільший з них був лише 20 м завдовжки. Екіпаж кораблів складався здебільшого з засуджених злочинців. Разомна трьох кораблях було 90 матросів.

Океан здався мореплавцям безмежним. Минуло 33 дні, як експедиція залишила Канарські острови, а землі все ще не було видно. На кораблях назрівав заколот. Колумб погодився повернутись, якщо впродовж трьох днів вони не досягнуть суші. На щастя для Колумба, 12 жовтня 1492 року пролунав довгожданий крик: „Земля!”. Перед мандрівниками відкрився Новий Світ. Кораблі підійшли до плоского острова, вкритого буйним тропічним лісом. Виявилось, що острів населений. На ньому жили голі люди з шкірою мідно-червоного кольору. Це був острів Гуанахані з групи Багамських островів; Колумб дав йому назву Сан-Сальвадор (Святий Спаситель). Ще недавно моряки, учасники експедиції вважали себе на грані загибелі. Зараз же вони раділи, що розрахунки Колумба були правильними і вони дісталися невідомої землі. Багато з них просили вибачення у Адмірала і присягли йому на вірність. Місцеві жителі, побачивши європейців, відступили в глиб острова, але згодом, помітивши, що білі прибульці не намагаються їх переслідувати, наблизились до іспанців і з захопленням їх роздивлялись. Колумб назвав туземців індійцями. Ця назва увійшла в обіг ще до встановлення істинного характеру відкриття Адмірала і пізніше поширилася на всіх аборигенів Нового Світу.

Незабаром Колумб відкрив ще декілька островів. Найбільший з них, що лежить на південний захід від Багамських островів, - Кубу - Колумб прийняв за півострів Азії. Від острова Куби Колумб пройшов на південний схід і на початку грудня був біля острова Гаїті, де до берега виходять „найчудовіші в світі долини”. Цей острів Колумб назвав Еспаньйола („Іспанський острів”). Незабаром Колумба спіткало нещастя: корабель „Санта-Марія” сів на мілину, і зняти його не вдалося. Частину команди - 39 іспанців - довелось залишити на Еспаньйолі в хатинах, збудованих з розібраного корабля, що зазнав аварії. Це було перше європейське селище в Америці, яке Колумб назвав Навідад (Різдво).

Так було відкрито острови поблизу Америки, які Колумб прийняв за острови біля берегів Азії.

Напочатку січня 1493 р. два кораблі рушили назад – у Іспанію. Зазнавши лютих штормів, судна „Пінта” і „Нінья” повернулись до Іспанії. Колумба зустріли як тріумфатора. Королівська пара надала йому великих почестей, іспанські аристократи давали банкети на його честь. Колумб повідомив про відкриття нового шляху до Азії, розповів про найяскравіші події своєї подорожі і описав відкриті ним острови. Він демонстрував чучела невідомих до того часу тварин і птахів, рідкісні лікарські та ароматичні рослини, показав індійське золото - пісок, злитки та прикраси. Також Колумб показував усім „індійців”, яких він привіз із собою.

Так Колумб привіз звістку про відкриття нових земель. 12 жовтня 1492 р. вважається офіційною датою відкриття Америки.

Колумба стали допускати до королівських осіб, а королева особливо любила вести з ним розмови про нововідкриті землі. Король також слухав розповіді Колумба під час верхових прогулянок у супроводі принца Хуана. Щоб сім’я Колумба навіки зберегла славну пам’ять про його подвиг, Адміралу подарували герб, в якому поруч із королівськими атрибутами - замком і левом, увійшли також його власні - декілька островів, що омиваються хвилями. До герба підібрали девіз”Для Кастілії та для Леона Новий світ відкрив Колон”.

За відкриття у Новому Світі Колумб отримав звання „головного адмірала флоту”. В інструкції від 29 травня 1493 року дон Крістоваль Колон величався адміралом, віце-королем і правителем відкритих островів і материка. Негайно почалася підготовка до наступного плавання.