10. Економіка та економічна думка Радянської України до другоїІ Світової війни

30 грудня 1922 року Надзвичайний з'їзд рад утворив Союз Радянських соціалістичних республік (СРСР) до складу якого увійшла Українська Радянська соціалістична республіка. Економіка Радянської України розвивалась в рамках єдиного народного господарського комплексу СРСР. При цьому Були максимально використані такі фактории, як вигідне географічне положення України, великі запаси корисних копалин, істотна матеріально-технічна база промисловості особливо добувної і важкої промисловості. Сільстке господарство Радянської України розвивалося на основі «Закону про соціалізацію землі» прийнятого Всеукраїнським Центральнім Виконавчим комітетом 9 лютого 1978 р. В Радянській Україні розвиток народного господарства в довоєнний період був осонований загальносоюзними п'ятирічними планами. В 1940 році при Раді Народних комісарів УРСР було створено економічну раду, яка мала посилити роботу уряду з керівництва господарськими наркоматами, здійснювати контроль за виконанням планів, розглядати мобілізізаційно – оборонні питання. Такі самі ради створювали з контролю за випуском товарів широкого вжитку, сільського господарства і заготівлі, коммунального господарства, палива та транспорту. Міцно утверджувався принцип дерективності господарських планів, посилився ступінь централізації планування виробництва та розподцлу продукції, фінансових і трудових ресурсів. Значно зросли роль Держплану як народно-господарського штабу країни і роль Держплану України, як такого самого штабу в масштабі республіки. Однак друга половина 30-х років позначена помітним наростанням проблем у господарському житті. У лютому 1941 р. було зроблено спробу визначити методи подолання їх. Знову намічалося повсюдне втілення госпрозрахункових відносин та ряду інших заходів, Але розпочати реалізацію їх не вдалось. Ставало зрозумілим, що форми й методи планового управління, що склалися, значною мірою вичерпали себе і стали причиною багатьох негативних явищ в економіці.

В довоєнний період економічна думка в Україні характеризується системою монополізму і особистих позицій не тільки вчених-економістів, Але й політичних діячів найбільш успішно розвивались аграрна економічна наука, особливо в таких вузах як Київський та Харківський сільськогосподарський інститути та Українська аграрна академія.

11. Післявоєнний розвиток економіки і економічної думки України.

Економіка Радянської України у післявоєнний період розвивалася в рамках єдиного народногосподарського комплексу СРСР. Це давало великі переваги для інтенсивного і ефективного розвитку народного господарства. Поряд з традиційними галузями ( добувна, гірничо-металургійна, хімічна, машинобудування, харчова, легка галузі промисловості) були створені нові галузі, які відповідали вимогам сучасної НТР. Серед них: авіаційна (Київ, Харків), електронна, приладобудування, аерокосмічна промисловість (Харків, Дніпропетровськ). Велике значення держава надавала розвитку сільського господарства, яке по ряду показників займало перше місце в СРСР і одне із перших місць в Європі. Високими темпами розвивалося капітальне будівництво, особливо будівництво житла (безкоштовного, а потім в невеликому обсязі – кооперативного). Практично в УРСР була вирішена, в основному, найбільш гостра соціальна проблема – забезпечення населення сучасним житлом. В УРСР був створений великий за обсягом воєнно-промисловий комплекс (ВПК), особливо в таких промислових зонах, як Харків, Дніпропетровськ, Донбас.

Економічна думка в Радянській Україні інтенсивно розвивалася після ХХ з`їзду КПРС (1956р.): було проведено багато дискусій з актуальних питань політекономії соціалізму, зокрема, по проблемах планомірності, планування, природи державної та кооперативної власності, економічної ролі держави. Центрами економічної думки були інститути Академії наук УРСР, кафедри політичної економії вузів. Склалися наукові школи відомі за межами України, особливо в Київському університеті ім.. Т. Шевченка (проф. Кухаренко Л.І., Ступницький І.С., Чухно А.А. та багато ін..). Широко відома Харківська наукова школа на чолі з проф. Харківського інженерно-економічного інституту Є.Г. Ліберманом.

В січні 1967 р. На засіданні Вченої ради Харківського університету і. М.Горького вперше в СРСР була публічно озвучена концепція про товарний характер робочої сили при соціалізмі. Концепція викликала жорстку реакцію з боку керівних організацій КПРС. Потім з такою ж позицією виступили Київські економісти академік НАНУ Ю.Пахомов і проф.. В.Корнієнко.