Види колізій:

1. Темпоральна(часова( - виникає у наслідок видання в різний час з того самого питання декількох норм права.

2. Ієрархічна(субординаційна) – виникає тоді, коли на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми різної юридичної сили.

3. Змістовні колізії – виникають в наслідок часткового збігу обсягів регулювання загальних, спеціальних і виняткових норм.

4. Просторові – складаються а) між актами міжнародного та національного законодавства б) між федеральним правом та правом суб’єктів федерації в) між державним і муніципальним правом

5. Галузеві – колізії між актами різних міністерстві відомств, які врегульовують відносини в одній сфері життя.

6. Колізії кодифікованих актів і законів

7. Колізії норм приватного і публічного права

8. Колізії між нормами-принципами та нормами, які закріплюють певні права і обов’язки.

9. Колізії між різними положеннями одного і того самого н.п.акту

Конкуренція н.п.актів – має місце тоді, коли 2 або декілька норм регулюють одне і те саме коло суспільних відносин з різним ступенем конкретизації, деталізації та обсягом але не вступають у пряму суперечність.

Шляхи подолання та усунення колізій:

1. Офіційне тлумачення

2. Прийняття нового або скасування раніше прийнятого н.п.акту

3. Внесення змін чи уточнень в діючі н.п.акти

4. Конституційне правосуддя

5. Судовий(адмін., арбітражний, третейский) розгляд

6. Видання колізійних норм

Правила вирішення колізій н.п.актів:

1. Якщо колізія має місце між актами різної юридичної сили то застосовується акт вищої юридичної сили

2. Якщо конкуруючі акти видані одним і тим самим суб’єктом але в різний час, то застосовується закон виданий пізніше

3. Якщо в колізію вступають акти рівної юридичної сили, з яких один має загальний характер, а інший спеціальний – перевага надається спеціальному.

4. За наявності протиріч між міжнародними договорами і законом пріоритет надається міжнародному договору(ратифікований В.Р.)

Залежно від правових форм діяльності, під час здійснення яких виникають юридичні колізії, можна говорити про: - колізії в правотворчості (наприклад, колізії між різними нормативно-правовими актами); - колізії в правозастосуванні (колізії між різними правозастосов-ними актами, колізії між нормативно-правовими актами і правозасто-совними актами); - колізії в тлумаченні права (колізії між різними актами тлумачен¬ня, колізії між нормативно-правовими актами і актами тлумачення, колізії між правозастосовними актами і актами тлумачення). Залежно від характеру зв 'язку з правом юридичні колізії поді¬ляють на: - колізії в праві, тобто колізії між правовими нормами; - колізії між правом та іншими елементами правової системи (колізії між правом і правосвідомістю, колізії між правом і реалізацією права); - колізії між іншими елементами правової системи (наприклад, колізії між юридичною наукою і юридичною практикою).

7. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, теорії): Система права.

Система права – сукупність юридичних норм, інститутів і галузей права в їхній безперервній взаємодії та взаємозв1язку.

Ознаки системи права:

1.Об’єктивність.

2. Структурна різноманітність.

3. Єдність

4. Здатність до розвитку

Структура системи права - це об'єктивно існуюча внутрішня будова права даної держави. Основні структурні елементи системи права:

• норма права.

• інститут права.

• підгалузь права.

• галузь права.

Норма права — «цеглинка» системи права, первинний компонент, який визнає і охороняє держава, і з якого складаються інститути і галузі права. Не може існувати норма права, яка не входила б до певного інституту і галузі права. Галузь права є найбільшим елементом серед тих, з яких складається система права. Цивільне право, кримінальне право, трудове право, адміністративне право та ін. — це галузі права. Інститут права — це відокремлена група правових норм, які регулюють однорідні суспільні відносини конкретного виду. Інститут права є першим рівнем поєднання правових норм. Інститут права характеризується тим, що:

• регулює певний вид суспільних відносин;

• є складовою частиною однієї або декількох галузей права;

• є логічно замкнутою, виокремленою сукупністю норм;

• функціонує автономно, відносно самостійно в межах галузі права, тобто регулює суспільні відносини незалежно від інших інститутів права.

Інститути права поділяються на галузеві, які регулюють певні відносини в межах однієї галузі права , та міжгалузеві, які регулюють відносини, що є предметом різних галузей права. Підгалузь права — система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузі є у багатьох галузей права. Наприклад, цивільне право має підгалузі: право власності, зобов'язальне право, спадкове право, авторське право та ін. На відміну від правових інститутів підгалузь права не є обов’язковим компонентом кожної галузі. Галузь права — це система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання. Головні ознаки галузі права полягають у тому, що вона:

• є найбільш великим за обсягом підрозділом (частиною) системи права.

• має власний предмет регулювання.

• визначається єдністю предмета і методу правового регулювання.

• складається з інститутів права, побудованих у галузі права за предметом і методом правового регулювання.

• відносно самостійна від інших об’єднань правових норм у системі права.