Укуси членистоногих

Серед них найбільш небезпечними є павуки. В токсикологічному відношенні цікавими є три види павуків: каракурт, скорпіон та тарантул.

Каракурт зустрічається в південних районах України, в Карпатах, в Молдавії, Середній Азії. Для людини небезпечні самки, в яких є пара трубчастих отруйних залоз, розміщених на верхніх щелепах, які закінчуються рухомими гострими кігтями з отвором протоки. Самка каракурта має кулеподібне чорне черевце з червонуватими або білуватими плямами. Каракурт досягає 10 мм в довжину.

Скорпіон також зустрічається в південних широтах. На кінці черевця має криве гостре жало, де відкривається протока отруйних залоз. Середні розміри скорпіона 50-100 мм. Найбільш небезпечним є чорний скорпіон.

Тарантул зустрічається в пустинях, напівпустинях, в лісостепу, в лісовій зоні.

Отрута каракурта і скорпіона відноситься до токсичних альбумінів, і за ступенем токсичності переважає отруту змій. Наприклад, отрута деяких південно-американських видів каракурта в 15 разів сильніша від отрути гримучої змії. Але разом з тим тяжкі отруєння при укусах павуків зустрічаються значно рідше, ніж при укусах змій. Це пояснюється меншою кількістю отрути, яка проникає в організм людини при укусі павука. Отрута тарантула менш токсична, ніж отрута каракурта і скорпіона.

Після укусу каракурта з’являється мала плямка, яка швидко зникає. Через декілька хвилин в місці ураження виникають сильні болі, які поширюються на ділянку живота, поперек, грудну клітку. Виникає сильне психічне збудження. Потерпілий страждає від головного болю, задухи, блювоти. З’являється головокружіння, слабкість, ціаноз, тахікардія і аритмія. Зіниці розширюються, артеріальний тиск підвищується. Спостерігається слинотеча. Ці симптоми наростають аж до зупинки дихання.

Укус скорпіона викликає біль, який швидко наростає і поширюється за ходом нервового стовбура. Біль настільки сильний, що потерпілий кричить. Характерною особливістю отруєння, крім сильного болю, є посмикування і судоми окремих груп м’язів. Розвивається різка слабкість, тіло вкривається холодним липким потом.

У випадку укусу каракурта або скорпіона перш за все необхідно забезпечити іммобілізацію потерпілого або ураженої частини тіла. Для сповільнення всмоктування отрути потрібно прикласти холод на ділянку укусу.

Укуси змій

Змії поширені в більшості областях світу, особливо багато їх в тропіках і субтропіках. На всіх материках водиться більше 2000 видів змій, серед них отруйними є 300-400 видів. Згідно статистичних даних в світі кількість людей, яких кусали змії, становить 500 тисяч в рік, і у 50 тисяч з них спостерігається летальний кінець.

В нашому кліматичному поясі зустрічаються 14 видів отруйних змій. Найбільш небезпечними з них є “сліпа кобра” (кобра, яка немає малюнку окулярів), середньоазіатська і кавказька гюрза, піщана ефа, паласів щитомордник, гадюка звичайна, гадюка піщана, гадюка рогата, гадюка Казнакова і гадюка Радде.

Отрута в організм людини попадає внаслідок укусу змії, під час якого відбувається рефлекторне скорочення її вискових м’язів, що оточують залози із отрутою і в рану виділяється отруйна сполука. Залежно від глибини укусу отрута може попасти під шкіру, в м’язову тканину, або в просвіт судини.

Отрута змій – це складний комплекс речовин, куди входять альбуміни, глобуліни, нектони, різноманітні ферменти, неорганічні солі хлоридів. Через різний склад отрута різних змій володіє неоднаково дією на організм тварин і людини. Так, отрута гадюк руйнує стінки тонких кровоносних судин, розчиняє деякі білки і еритроцити, утворює тромби. Отрута кобри володіє нейротоксичною дією і викликає параліч дихального центру.

Після укусу змії із сімейства гадюкових з’являються місцеві симптоми: біль, набряк, крововиливи, міхурі, наповнені геморагічним вмістом. Дуже швидко після укусу з’являються ознаки резорбтивної дії отрути: головокружіння, слабість, нудота, задишка, тахікардія, зниження артеріального тиску, втрата свідомості, колапс, інколи розвивається збудження і можуть бути судоми. Після укусу кобри місцеві зміни виражені слабо, швидко наступають нервово-м’язові порушення і зупинка дихання.

Перша медична допомога при укусах змій повинна починатися з іммобілізації ураженої частини тіла, оскільки поширення отрути з місця укусу проходить лімфатичними судинами і посилюється при м’язових рухах.

Потерпілому слід забезпечити повний спокій, виключити вживання алкоголю та препаратів, які підвищують артеріальний тиск, оскільки це прискорює всмоктування отрути. В перші хвилини після укусу можна відсмоктати отруту з рани. Однак, у людини, яка буде виконувати цю процедуру, не повинно бути пошкоджень слизової оболонки губ і ротової порожнини. Необхідно також промити ранку 1 % розчином перманганату калію, ввести в місце укусу 0,3 мл 0,1 % розчину адреналіну. Добрий ефект дає циркулярна новокаїнова блокада вище місця перелому.

Враховуючи швидке всмоктування отрути, лікування сироваткою потрібно проводити максимально швидко після укусу. Найбільш поширеною є сироватка проти отрути гюрзи – антигюрза. Вона нейтралізує отруту гюрзи і інших близьких до неї змій сімейства гадюкових. Антигюрза випускається в ампулах по 500 АО в кількості 2-5 мл. При легкому ступені отруєння лікувальна доза сировини складає 500 АО; в випадках тяжкого отруєння вводять 1000-1500 АО підшкірно.

Для попередження анафілактичних реакцій сироватку потрібно вво­дити за Безредком: спочатку 0,1 мл сироватки розведеної 1:100, потім через 30 хвилин – 0,1 мл нерозведеної сироватки, і ще через 30 хвилин вводять решту дози дом’язово. В особливо тяжких випад­ках сироватку вводять повільно в вену краплинно. При цьому уваж­но слідкують за станом хворого і при перших ознаках анафілактич­ної реакції припиняють введення і вводять підшкірно 1 мл 0,1 % роз­чину адреналіну. При розвитку анафілактичного шоку необхідно не­гайно використовувати протиалергічні засоби норадреналін, глюко­кортикостероїди, антигістамінні препарати (тавегіл, супрастин).

При лікуванні отруєнь зміїною отрутою ефективні глюкокортикостероїди, які вводять зразу ж після укусу і на протязі декількох днів. Преднізолон дають перорально, а при необхідності вводять дом’язово і довенно краплинно в дозі 50 мл.

Для боротьби з розладами кровообігу використовують серцеві глікозиди з глюкозою, кофеїн, кордіамін, норадреналін. При отруєнні зміїною отрутою показане переливання крові. Для профілактики тромбемболічних ускладнень в перші 10 хвилин після укусу змії з сімейства гадюкових використовують введення 10-15 тис. ОД гепарину, 0,3 мл фраксипарину чи 20 мг клексану.

Потерпілі повинні діставати велику кількість рідини з метою швидкого виведення з організму отрути і продуктів токсичного розпаду. Для боротьби з асфіксією проводять інтубацію трахеї і штучну вентиляцію легень.