
- •1.Мікроекономіка: предмет і метод дослідження.
- •2.Види економічних благ
- •3.Основні етапи розвитку мікроекономіки як науки
- •4.Особливості мікроекономічного аналізу домогосподарства
- •5.Бюджетне обмеження та фактори, що на нього впливають.
- •7.Сутність корисності. Сукупна та гранична корисність.
- •8.Кількісний підхід до корисності
- •9.Порядковий підхід до корисності
- •10.Властивості кривих байдужості
- •Н ейтральні товари
- •11.Рівновага споживажа
- •12.Реакція попиту домогосподарства на зміну власної ціни блага…
- •13.Ефект доходу та ефект заміщення при зміні ціни
- •14.Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу.
- •15.Реакція попиту домогосподарства на зміну ціни інших благ. Блага-доповнювачі та блага-замінники. Перехресна еластичність.
- •16.Особливості мікроекономічного аналізу фірми
- •17.Виробнича функція фірми
- •18. Частинна варіація факторів виробництва
- •19. Заміщення ресурсів. Гранична норма технічного заміщення
- •20.Віддача від масштабу
- •21.Оптимальний план випуску конкурентної фірми згідно правил випуску
- •22.Оптимальний план випуску конкурентної фірми згідно правила затрат.
- •23.Мінімізація витрат на випуск продукції та максимізація випуску за даних витрат. Лінія експансії
- •24.Види витрат фірми. Функція витрат.
- •25.Функції загальних, середніх та граничних витрат виробництва
- •26.Короткострокова та довгострокова рівновага конкурентної фірми
- •27.Короткострокова та довгострокова рівновага конкурентної галузі:
- •28.Рівновага фірми-монополіста. Точка Курно
- •29.Сутність та види цінової дискримінації:
- •30.Економічні наслідки монополізації та протидія
- •31.Модель кількісної олігополії Курно:
- •32.Модель кількісного лідерства на олігополістичному ринку:
- •33.Модель цінової олігополії за Бертраном:
- •34.Моделі цінового лідерства
- •3 5.Максимізація прибутку монопсонією
- •36. Оптимальний план домогосподарства при ендогенному доході від праці.
- •37.Функція індивідуальної пропозиції праці
- •39. Особливості функціонування ринків природних ресурсів.
- •41.Максимізація прибутку монопсонією
- •42.Взаємодія ринкового попиту та ринкової пропозиції
- •43.Властивості часткової ринкової рівноваги
- •44.Вальрасіанський та Маршалліанський механізми пристосування ринку
- •45.Механізми встановлення ринкової рівноваги.
- •47.Державне регулювання ринку: інструменти та проблеми.
- •48. Загальна мікроекономічна рівновага в моделі з виробництвом.
- •49.Критерій та оптимум Парето
- •50. Оптимум Парето в обміні
- •51. Теорем економіки добробуту
- •52. Оптимальність розміщення ресурсів в галузі.
- •53.Оптимальна структура виробництва. Квм.
- •54.Оптимальна структура економіки
- •55.Відмови ринку та порушення оптимального розміщення ресурсів в економіці
- •56. Критерії суспільного добробуту
- •57. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст
- •58.Заходи держави з інтерналізації зовнішніх ефектів
- •60.Сутність та види суспільних благ
- •61.Оптимум у виробництва суспільним благ.
- •62. Досягнення оптимуму в наданні суспільних благ за умов прямої
- •63 Надання суспільних благ в умовах представницької демократи
15.Реакція попиту домогосподарства на зміну ціни інших благ. Блага-доповнювачі та блага-замінники. Перехресна еластичність.
Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни, називають обсягом попиту.
Важливим чинником індивідуального попиту є зміна цін. При цьому слід розрізняти вплив на попит на окреме благо як його «власної» ціни (передусім це мають на увазі, коли йдеться про реакцію попиту домогосподарства на зміну ціни), так і цін інших благ, що входять до споживчого кошика. Реакція попиту на зміну ціни виявляється, як уже зазначалось, у повороті бюджетної лінії, відповідно — зміні кута її нахилу до осі 0.x,. Споживач, що діє раціонально, обиратиме при цьому новий оптимальний споживчий набір. Розглянемо ситуацію, коли зростає «власна» ціна блага х2 (рис. 12.). На правому графіку показані зміни бюджетної лінії та відповідні плани споживання, на лівому — залежність обсягу попиту від ціни.
За
ціни рA
домогосподарство купувало на ринку
оптимальний набір А. Зростання ціни до
величини рB
призвело до повороту бюджетної лінії
проти руху годинникової стрілки.
Відповідно новим оптимальним споживчим
набором, обраним домогосподарством,
став В. При цьому скоротився обсяг попиту
на благо х — він став хB
замість хA.
Подальше зростання ціни до рівня рсг
призведе до того, що домогосподарство
обере інший план споживання — С, за
якого обсяг попиту на благо х2 становитиме
хC.
З'єднавши всі точки, що відповідають
співвідношенням обсягів попиту та цін
(лівий графік), отримаємо криву
індивідуального попиту домогосподарства.
Якщо перевернути графік залежності
обсягу попиту домогосподарства від
ціни на 90° за годинниковою стрілкою,
отримаємо звичайний графік кривої
індивідуального попиту. Як бачимо, попит
домогосподарства на певне благо підлягає
дії закону попиту (за цим законом із
зростанням ціни обсяг попиту має
скорочуватися, а із зменшенням —
зростати).
За характером взаємного зв’язку виділяються блага-доповнювачі та блага-замінники. Благо-доповнювач, комплементарне благо (англ. – complementary good) – це благо, що здатне задовольнити певну потребу людини лише в сукупності з іншим благом або благами (наприклад, бензин для автомобіля). Благо-замінник, благо-субститут (англ. – substitute good) – це благо, що здатне замінити інше благо для задоволення певної потреби (наприклад, чай і кава і т. п.).
Перехресна еластичність попиту пов'язана з поняттями товарів-замінників і комплементарних товарів.
Перехресна еластичність попиту використовується для вимірювання чутливості обсягу покупок споживача до зміни цін на замінюючи, чи доповнюючі товари.
Перехресна еластичність - показує, на скільки зміниться обсяг попиту на товар X при зміні ціни товару Y на 1%:
Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має позитивне значення, тобто попит на продукцію X знаходиться в прямій залежності від зміни ціни продукту Y, то продукти X і Y є взаємозамінними. Чим більше позитивний коефіцієнт, тим більше ступінь заміни двох даних товарів.
Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має негативне значення, то продукти X і Y є взаємодоповнюючими товарами. Чим більша величина негативного коефіцієнта, тим більше взаємодоповнюваність двох даних товарів. Нульовий чи майже нульовий коефіцієнт свідчить про те, що два продукту не пов'язані між собою, тобто є незалежними в споживанні товарами. Знання про перехресну еластичність попиту важливе для корпоративного планування.
Значення
коефіцієнта перехресної еластичності
попиту залежить від того, як співвідносяться
в комбінації один з одним різні товари.
Можливі співвідношення двох товарів
зображені на графіку 2-13.
Якщо коефіцієнт перехресної еластичності попиту дорівнює О, то товари X і У є незалежними один від одного: як би не змінювалась ціна на масло (товар У), величина попиту на фотоплівку (товар X) навряд чи зміниться. Ця ситуація зображена на графіку 2-13 прямою І, яка відображає динаміку попиту на фотоплівку, викликану зміною ціни на масло.
Якщо товари X і У є взаємозамінними, то попит на товар X знаходиться в прямій залежності від зміни ціни товару У. Наприклад, при збільшенні ціни на мотоцикли (товар У) слід очікувати збільшення попиту на велосипеди (товар X). Коефіцієнт перехресної еластичності попиту для взаємозамінних товарів є більшим 0. Динаміка попиту на взаємозамінний товар (велосипед) зображена на графіку 2-13 кривою II з додатнім нахилом.Чим більший додатній коефіцієнт перехресної еластичності попиту, тим більш взаємозамінними є два товари.