
- •1.Мікроекономіка: предмет і метод дослідження.
- •2.Види економічних благ
- •3.Основні етапи розвитку мікроекономіки як науки
- •4.Особливості мікроекономічного аналізу домогосподарства
- •5.Бюджетне обмеження та фактори, що на нього впливають.
- •7.Сутність корисності. Сукупна та гранична корисність.
- •8.Кількісний підхід до корисності
- •9.Порядковий підхід до корисності
- •10.Властивості кривих байдужості
- •Н ейтральні товари
- •11.Рівновага споживажа
- •12.Реакція попиту домогосподарства на зміну власної ціни блага…
- •13.Ефект доходу та ефект заміщення при зміні ціни
- •14.Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу.
- •15.Реакція попиту домогосподарства на зміну ціни інших благ. Блага-доповнювачі та блага-замінники. Перехресна еластичність.
- •16.Особливості мікроекономічного аналізу фірми
- •17.Виробнича функція фірми
- •18. Частинна варіація факторів виробництва
- •19. Заміщення ресурсів. Гранична норма технічного заміщення
- •20.Віддача від масштабу
- •21.Оптимальний план випуску конкурентної фірми згідно правил випуску
- •22.Оптимальний план випуску конкурентної фірми згідно правила затрат.
- •23.Мінімізація витрат на випуск продукції та максимізація випуску за даних витрат. Лінія експансії
- •24.Види витрат фірми. Функція витрат.
- •25.Функції загальних, середніх та граничних витрат виробництва
- •26.Короткострокова та довгострокова рівновага конкурентної фірми
- •27.Короткострокова та довгострокова рівновага конкурентної галузі:
- •28.Рівновага фірми-монополіста. Точка Курно
- •29.Сутність та види цінової дискримінації:
- •30.Економічні наслідки монополізації та протидія
- •31.Модель кількісної олігополії Курно:
- •32.Модель кількісного лідерства на олігополістичному ринку:
- •33.Модель цінової олігополії за Бертраном:
- •34.Моделі цінового лідерства
- •3 5.Максимізація прибутку монопсонією
- •36. Оптимальний план домогосподарства при ендогенному доході від праці.
- •37.Функція індивідуальної пропозиції праці
- •39. Особливості функціонування ринків природних ресурсів.
- •41.Максимізація прибутку монопсонією
- •42.Взаємодія ринкового попиту та ринкової пропозиції
- •43.Властивості часткової ринкової рівноваги
- •44.Вальрасіанський та Маршалліанський механізми пристосування ринку
- •45.Механізми встановлення ринкової рівноваги.
- •47.Державне регулювання ринку: інструменти та проблеми.
- •48. Загальна мікроекономічна рівновага в моделі з виробництвом.
- •49.Критерій та оптимум Парето
- •50. Оптимум Парето в обміні
- •51. Теорем економіки добробуту
- •52. Оптимальність розміщення ресурсів в галузі.
- •53.Оптимальна структура виробництва. Квм.
- •54.Оптимальна структура економіки
- •55.Відмови ринку та порушення оптимального розміщення ресурсів в економіці
- •56. Критерії суспільного добробуту
- •57. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст
- •58.Заходи держави з інтерналізації зовнішніх ефектів
- •60.Сутність та види суспільних благ
- •61.Оптимум у виробництва суспільним благ.
- •62. Досягнення оптимуму в наданні суспільних благ за умов прямої
- •63 Надання суспільних благ в умовах представницької демократи
60.Сутність та види суспільних благ
Суспільні блага – потреби, що виникають у процесі розвитку суспільства в цілому, окремих його членів, соціально-економічних групп населення. Вони випробують на собі вплив виробничих відносин соціально-економічної формації, в умовах якої складаються і розвиваються. Суспільні блага поділяються на дві великі групи: потреб суспільства і населення (особисті потреби). Блага суспільства визначаються необхідністю забезпечення умов його функціонування і розвитку. До них відносяться потреби виробничі, у державному управлінні, забезпеченні конституційних гарантій членам суспільства, охорони навколишнього середовища, обороні і т.п. З економічною діяльністю суспільства найбільш зв'язані виробничі потреби. Виробничі потреби випливають з вимог максимально ефективного функціонування суспільного виробництва.
Особисті блага виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності людини
Люди істотно відрізняються між собою по тим пріоритетам, які вони надають тим чи іншим товарам в залежності від їх корисності. Споживач завжди надасть більш високий ранг набору з двох пляшок шампанського і двох коробок цукерок, ніж набору з однієї пляшки шампанського і однієї коробки цукерок. Тим більше споживач ніколи не відмовиться від блага заради - шкоди (антиблага).
Важливо те, що на суспільні блага не поширюється принцип виключення, тобто не існує ефективних способів відсторонення індивідів від користування вигодами цих благ, як тільки вони виникають. Якщо отримання вигод від товарів індивідуального споживання ґрунтується на їхній купівлі, то вигоди від суспільних благ дістаються суспільству в результаті самого виробництва таких благ.
Яскравим прикладом суспільного блага є маяк, який попереджає кораблі про підступне морське узбережжя чи гавань. Будівництво маяка може виявитися економічно вигідним, якщо вигоди (попередження аварій кораблів) перевищують витрати виробництва. Однак вигоди від маяка для кожного користувача не можуть бути відшкодовані придбанням такого великого і неподільного продукту. У будь-якому випадку після введення маяка в експлуатацію його сигнальне світло служить орієнтиром для всіх без винятку кораблів.
61.Оптимум у виробництва суспільним благ.
Оптимальним є такий обсяг надання суспільного блага, який відповідає умові досягнення оптимуму Парето, тобто коли завдяки споживанню суспільного блага досягається такий рівень добробуту членів суспільства, за якого вже неможливо покращити будь-чий добробут, не погіршуючи становище інших членів суспільства.
Сукупний
попит на суспільне благо визначатиметься
тим, скільки індивіди готові заплатити
за одну й саму кількість блага, а не за
різні кількості блага. Крива індивідуального
попиту відображає граничну схильність
індивідів до платежу за благо, отже
крива сукупного попиту є сумою граничних
готовностей до платежу індивідів (
),
які бажають споживати суспільне благо.
Граничні витрати надання суспільного
блага є постійними (розглянемо рис)
Крива
сукупного попиту на суспільне благо
(
)
має від’ємний нахил, тоді як крива
пропозиції (MC) є горизонтальною. Якщо
обсяг надання суспільного блага
становитиме
,
то сукупна гранична готовність до
платежу буде більшою, ніж граничні
витрати. Збільшення обсягу надання
суспільного блага призведе до зростання
добробуту деяких членів суспільства
[2, c. 655].
Доки
залишається різниця між готовністю до
платежу та граничними витратами, є сенс
збільшувати обсяг надання суспільного
блага – тобто до точки
.
Отже, умова оптимального забезпечення суспільного блага: сума граничних готовностей до платежу за суспільне благо має дорівнювати граничним витратам його надання:
Цю умову іноді називають правилом Самуельсона на честь вченого, який вперше його сформулював. Правило Самуельсона визначає умову оптимальності у вартісному вираженні, воно також може бути передано: