26.Короткострокова та довгострокова рівновага конкурентної фірми

Д ля конкурентної фірми стан, в якому кількість товарів та послуг, що нею виробляється, визначається рівнянням Р = МС = МR, називається рівноважним.

Виходячи з того що в умовах досконалої конкуренції граничний доход фірми дорівнює ціні (МR = Р), стан рівноваги може бути також визначений рівнянням Р = МС.

Т аким чином, конкурентна фірма досягає стану короткострокової рівноваги, коли Р=МR=МС.

Фірма прагне максимізувати прибуток, намагаючись максимізувати різницю між валовим доходом (ТR) і валовими витратами (ТС). ТR=Р*Q. Конкурентна фірма може вплинути на величину валового доходу тільки змінюючи обсяг продажу.

Варіанти рівноваги конкурентноїфірми в короткостроковомуперіоді

Графік 1.8. Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому періоді.

Для конкурентної фірми, що отримує прибуток (графік 1.8,а) ринкова ціна (Р) на продукцію фірми більша, ніж середні витрати на її виробництво АС при тому його обсязі (Q*), який максимізує прибуток. Фірма отримує економічний прибуток:

Прибуток = (Р -АС) * Q*.

Для конкурентної фірми на рівні самоокупності (графік 1.8,6) ринкова ціна (Р) на продукцію фірми дорівнює мінімальним середнім витратам (АС) при обсязі випуску Q*. Це дозволяє їй лише покрити витрати. Фірма отримує нульовий економічний прибуток.

Р = МС = тіп АС.

Графік 1.9. Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому періоді.

Для конкурентної фірми, що мінімізує збитки (графік 1.9,6), ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції (Q*) (Р<АС), але перевищує мінімум середніх змінних витрат (АVС) при цьому ж обсязі випуску (Р > АVС). Мінімізуючи збитки, фірма коригує обсяг випуску продукції таким чином, щоб він був встановлений відповідно до точки (Р = MC) що забезпечить їй покриття змінних витрат (VС) і частково постійних витрат (FС). В короткострок періоді фірма може отрим. додатн.,нульов.та від’ємн. ек прибуток.

Рівновага галузі та фірми в довгостроковому періоді.

П(q1)>0 => n↑ =>s↑=>p↓П(q2)0 => n↓ =>s↓

27.Короткострокова та довгострокова рівновага конкурентної галузі:

У довгостроковому періоді всі види витрат фірми є змінними, фірма може змінити масштаб виробництва, прийняти рішення вийти з галузі, тобто припинити виробництво, або увійти в галузь, тобто розпочати виробництво. Внаслідок вільного входу та виходу фірм їх число в конкурентній галузі змінюється.

Оптимальний обсяг випуску, що максимізує прибуток у довгостроковому періоді, визначається за відомою нам двоетапною процедурою. На першому етапі фірма обирає оптимальний обсяг виробництва, для якого ціна буде дорівнювати довгостроковим граничним витратам: . На другому етапі фірма вирішує, чи функціонувати їй взагалі. Для цього потрібно проаналізувати, з яким результатом може випускатись оптимальний обсяг.

Умовою довгострокової рівноваги конкурентної галузі є рівність ринкової ціни граничним і мінімальним середнім сукупним витратам типової фірми галузі:

P = LMC = min LAC = MC = min AC .

За цієї умови фірми одержують нульовий економічний прибуток, і жодна з них не має стимулу для виходу з галузі, так само як фірми інших галузей не мають стимулів до входження в галузь. Ціною довгострокової рівноваги на конкурентному ринку є ціна беззбитковості. При цьому ціна рівноваги за-безпечує рівність галузевого пропонування споживчому попиту на продук-цію галузі.

Процес встановлення довгострокової рівноваги в конкурентній галузі ви-являє феномен парадоксу прибутку: можливість отримати еконо-мічний прибуток у конкурентній галузі є причиною його зникнення у дов-гостроковому періоді. Якщо ринкова ціна перевищує ціну беззбитковості, то перспектива одержання надприбутку приваблює нові фірми в галузь. Їх вхо-дження перенасичує ринок товарами, рівноважна ціна знижується, прибуток зникає. Якщо ринкова ціна нижча за ціну беззбитковості, фірми несуть збит-ки, вони припиняють виробництво і залишають галузь, галузеве пропонуван-ня скорочується, ринкова ціна підвищується, збитки зникають.

Довгострокова рівновага конкурентної галузі

У довгостроковому періоді розглядається поведінка не окремої фірми, а взаємодія всіх фірм на даному ринку. Для галузі є дві ознаки довгострокового періоду:

1. Пристосування галузі до потреб ринку в довгостроковому періоді відбувається за рахунок входження в галузь нових виробників або їх виходу з галузі.

2. Усі фірми в галузі мають схожі криві витрат, що дає можливість виділити окрему фірму як типову.

Якщо якась типова фірма при певній ціні Р1 на свою продукцію отримує економічний прибуток, то інші фірми будуть намагатися переорієнтувати своє виробництво на цей же товар. Це призведе до переміщення кривої ринкової пропозиції вправо, а це призводить до зниження ціни рівноваги (рис. 9.6).

Т ому вступ у галузь нових виробників зменшує економічний прибуток, а, отже, розпочнеться відтік фірм з цієї галузі та встановлення вищого рівня цін. Такі зміни призведуть до встановлення ціни, що покриватиме лише мінімальні середні витрати виробництва.

Встановиться ціна довгострокової ринкової рівноваги – це ціна беззбитковості підприємства, це найменша ціна, за якою у довгостроковому періоді підприємство може лише повертати свої витрати.

Воно відповідатиме самій низькій точці на кривій довгострокових середніх сукупних витрат (АТС). В цій ситуації деякі підприємства можуть мати фактичний прибуток завдяки тому, що вони мають доступ до обмежених факторів виробництва і отримують економічну ренту. Економічна рента є різницею між ціною, яку підприємство платить за потрібний фактор на конкурентному ринку, і його найнижчою ціною.