59. Ринки похідних фінансових інструментів Єврофінансові ринки

Похідні фінансові інструменти, або деривативи, — це інструменти, механізм випуску й обігу яких пов'язаний з купівлею-продажем певних фінансових чи матеріальних активів. Ціни на похідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які покладено в їх

основу і називаються базовими активами. Базовими активами можуть бути цінні папери, процентні ставки, фондові індекси, товарні ресурси, дорогоцінні метали, іноземна валюта тощо.

Основу класу похідних фінансових інструментів становлять ф'ючерсні, форвардні, опціонні угоди.

В останнє десятиріччя в західних країнах активно розвивається фінансовий сектор економіки. З'явилися нові види фінансових інструментів, нові строкові ринки, наприклад ринок свопів. Вартість похідних інструментів, які обертаються на стро­ковому ринку, склала на початок 1994 р. 12 трлн дол. Як правило, обсяг торгівлі похідними інструментами перевищує обсяг торгівлі базисними активами.

Провідною біржею з похідних фінансових інструментів є Чи­казька валютна біржа. У 1993 р. обсяг її торгівлі дорівнював 140 млн контрактів, або 18,08 % усього біржового ринку. Друге місце на­лежить Чиказькій торговельній палаті. Обсяг її торгівлі становив 136 млн контрактів, або 17,63 % біржового ринку. Лондонська між­народна біржа фінансових ф'ючерсів акумулювала 12,54 % ринку. Четверте місце посідає Чиказька біржа огщіонів —10,46 %, п'яте — Біржа фінансових ф'ючерсних контрактів у Парижі — 9,30 %, шосте — Німецька строкова біржа — 6,48 %. Таким чином, на шести провідних світових біржах зосереджено 75 % обсягу всієї біржової торгівлі похідними фінансовими інструментами.

активізації торгівлі похідними фінансовими ін­струментами сприяла можливість формувати з їх допомогою син­тетичні позиції для тих випадків, коли трансакції на спотовому ринку вирізняються більш високими ставками.

Переважна частина похідних інструментів є похідними акти­вами, які динамічно поширюються починаючи з 70-х років в основному завдяки розвиткові біржової торгівлі даними інстру­ментами. Тож про динаміку даного ринку за останнє десяти­річчя можна судити насамперед зі статистики біржової торгівлі.

Активно розвивається ринок репо на державні облігації в Канаді.

Як уже зазначалося, строковий ринок значною мірою сконцен­трований у головних центрах світової торгівлі, і передусім на біржах, що сприяє глобалізації господарської діяльності. Актив­ний розвиток біржового сегмента строкового ринку пояснюється насамперед тим, що біржові угоди мають перевагу перед не-біржовими з погляду ризику, масштабів ринку, ліквідності та дешевини операцій.

У сучасних умовах біржовий строковий ринок розвивається здебільшого за рахунок строкових угод, базисними активами яких є фінансові інструменти (валюта, банківські депозити, цінні па­пери, фондові індекси).

80--90-ті роки характеризувались особливо швидким розвитком єврофінансових ринків -- однієї з найважливіших частин міжнародних фінансів. За останні 15 років саме за рахунок насамперед євроринків фінансовий сектор зростав темпами 20-- 40 % щороку. Головною функцією євроринків є здійснення позичково-кредитних операцій у евровалютах, євровалюта -- це валюта, що перерахована на рахунки іноземних банків і використовується ними для операцій у всіх країнах, включаючи країну-- емітент цієї валюти. Хоча євровалюта: функціонують на світовому ринку, вони зберігають форму національних грошових одиниць.

Розвиток єврофінансових ринків значно підніс ефективність світових фінансів. З'явилась можливість швидко й цілеспрямо­вано мобілізувати фінансові ресурси для реалізації багатоманітних проектів. Вони сприяли глобалізації фінансових ринків.

Водночас посилилася хисткість світової фінансової системи. Почастішали періоди дестабілізації курсів і цін фінансових акти­вів, кризи ліквідності, поширилися спекулятивні операції, які не мають ніякого зв'язку з потребами торгівлі чи інвестування.