35. Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах

Розвиненість кредитних відносин є невід´ємною умовою функціонування ринкової економіки. Кредитом називають рух позикового капіталу.

Міжнародний кредит — це кредит, де кредиторами і позиковцями виступають різні держави, тобто рух позикового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин.

Як економічна категорія міжнародний кредит виражає відносини, які склалися між кредиторами і позиковцями різних країн з приводу надання, використання та погашення позики. Суб´єктами цих відносин є держави та державні органи, кредитні організації, нефінансові заклади, а також інші юридичні та фізичні особи.

Міжнародний кредит виконує низку важливих функцій.

1. Забезпечує перерозподіл між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню.

2. Посилює нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах.

3. Прискорює реалізацію товарів.

У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі.

36. Форми міжнародного кредиту

Міжнародний кредит — це кредит, де кредиторами і позиковцями виступають різні держави, тобто рух позикового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин.

Форми міжнародного кредиту можна класифікувати за різними принципами:

1. За призначенням розрізняють кредити: зв´язані; фінансові.

Зв´язані кредити мають цільовий характер, закріплений в кредитних угодах. До них належать:

комерційні кредити, які надаються для закупівлі певних видів товарів чи оплати послуг;

інвестиційні — для будівництва конкретних об´єктів, на прямі капіталовкладення, погашення зовнішньої заборгованості, придбання цінних паперів;

проміжкові — для обслуговування змішаних форм вивезення капіталів, товарів та послуг, наприклад у вигляді виконання підрядних робіт.

Фінансові кредити не мають цільового призначення. До них належать:

єврокредити;

облігації: з фіксованою та плаваючою відсотковою ставкою; з варантом; конвертовані облігації;

євроноти;

єврокомерційні папери та інші фінансові інструменти.

Конвертовані облігації за певних умов можна обміняти на акції компанії-боржника за попередньо встановленим курсом.

Варант — окремий документ, який дає право його власнику на покупку акцій протягом зазначеного строку за фіксованим курсом.

Євроноти — короткострокові та середньострокові зобов´язання з плаваючою відсотковою ставкою.

Єврокомєрційні папери — зобов´язання приватних корпорацій, які випускаються на 3-6 місяців з невеликою маржею до відповідної базової ставки міжнародного грошового ринку.

2. За джерелами: зовнішнє кредитування; внутрішнє кредитування.

3. За формою надання:

товарні;

валютні.

4. За строками міжнародні кредити поділяються на:

надстрокові — добові, тижневі, до трьох місяців;

короткострокові — до 1 року;

середньострокові — 1-5 років;

довгострокові — понад 5-7 років.

5. За валютою позики:

у валюті країни-позичальника;

у валюті країни-кредитора;

у валюті третьої країни;

у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ЕКЮ тощо).

6. За забезпеченістю:

забезпечені (товарними документами, цінними паперами, векселями, нерухомістю тощо);

бланкові — під зобов´язання боржника.

7. За формою надання: готівкові; акцептні; депозитні сертифікати; облігаційні позики.