Розділ 16. Роль мев у вирішенні проблем роззброєння і конверсії військового виробництва

§ 1. Природа і причини гонки озброєнь Програмні питання

Економічна суть гонки озброєнь.

Причини озброювальницьких перегонів.

Наявні та потенційні соціально-економічні й політичні наслідки мілітаризації окремих національних господарств і світового господарства загалом.

Необхідність припинення гонки озброєння і конверсії військового виробництва.

Основні поняття

Військові витрати

“Холодна війна”

Військове виробництво

Гонка озброєнь

Термоядерна зброя

Військово-промисловий комплекс

Конверсія

ХХ ст. пережило дві світові війни, тривалі його періоди характеризувалися міжнародною напруженістю, політикою “холодної війни”, в умовах якої зросла гонка озброєнь, і зросли витрати коштів на ці цілі. З припиненням “холодної війни” відбувається скорочення військових витрат, що в свою чергу руйнує індустріальну структуру, декваліфікує робочу силу. Хоча деякі крупні постачальники озброєнь з метою компенсації втрат на внутрішньому ринку зробили зусилля для збільшення поставок за кордон.

Не прийнявши до уваги досвід минулих світових воєн, людство продовжує витрачати на озброєння гігантські засоби. У наш час на військові цілі щорічно витрачається майже 800 млрд. доларів. Водночас на ліквідацію неписьменності дорослих у світі потрібно лише 1,2 млрд. доларів, тобто дещо більше, ніж на військові витрати за один день.

Проте в країнах, що розвиваються, також відбувається дуже помітне зростання військових витрат, але постійно наростаючий процес мілітаризації економіки виглядає парадоксально на тлі економічних труднощів і різних кризових явищ, На сьогоднішній день у країнах “третього світу” спостерігається зростаюча тенденція поширення зброї масового знищення і сучасних військових технологій. Це зокрема є причиною того, що розвинуті країни прагнуть підтримувати свій військовий потенціал і удосконалюють його.

У світі нагромаджено до 50 тис. ядерних боєзарядів загальною потужністю приблизно 50 тис. мегатонн, що у мільйон разів перевищує силу атомного вибуху в Хіросімі у 1945р. цей запас достатній для того, щоб знищити все живе на Землі. Вибух лише однієї мегатонної ядерної бомби за своєї силою перевищує сумарну силу всіх вибухів за роки Другої світової війни. Застосування зброї масового знищення має глобальний характер: воно не може бути локалізованим, не знає меж. Регіони планети, де не використовуватиметься термоядерна зброя, теж приречені.

Гонка озброєнь – величезна загроза людству не лише як небезпека виникнення термоядерної війни. На неї, як зазначалося, щороку витрачається майже 800 млрд. доларів. А це дорівняє затратам праці в сумі приблизно 100 млн. людино-років. Під військові бази надається значна частина території, лише у регулярних військах зайнято 25 млн. осіб. Виготовлення та нарощування величезних арсеналів зброї завдає непоправних збитків довкіллю. Особливо небезпечними є зберігання та захоронення ядерних відходів, відходів хімічного та бактеріологічного виробництва, аварії на військових заводах, бойових літаках з ядерними та водневими бомбами.

Крім загрози термоядерної зброї все реальнішою стає загроза екологічної зброї (провокування землетрусів, цунамі, порушення озонового шару над територією противника тощо), мілітаризація космосу. Тому першочерговим завданням є припинення гонки озброєнь. У цьому аспекті особливого значення набуває питання конверсії військового виробництва, демілітаризації економіки країн світу, мирного співробітництва між ними. Для країн, що утворилися після розпаду СРСР, вивільнення коштів у ході роззброєння означає можливість сконцентрувати зусилля на розв’язанні завдань перехідного періоду. У західних країнах відмова від гонки озброєнь сприятиме економічному зростанню, дасть змогу скоротити податки з населення. Усім країнам, що розвиваються, роззброєння принесе додаткові кошти для подолання економічної відсталості. Роззброєння може суттєво вплинути на всю сукупність міжнародних відносин, перевести їх на загальновизнані міжнародні норми спілкування народів. Позитивний вплив роззброєння на розв’язання глобальних проблем людства важко переоцінити.

Відмова від гонки озброєнь і перехід до політики роззброєння створили б сприятливі можливості для економічного розвитку всього світового співтовариства. Стрижневим економічним аспектом роззброєння є питання про конверсію військового виробництва. Конверсія є ланкою процесу “роззброєння—розвиток” і способом вивільнення в ході роззброєння матеріальних, фінансових, людських і наукових ресурсів та спрямування їх на розвиток цивільного сектора господарства.

З другої половини 80-х років світове співтовариство, враховуючи сформовану ситуацію, змушено було по-новому глянути на проблему безпеки і збереження світу, поставивши питання про конверсію (про послідовний перевід ресурсів, виробничих потужностей і людей з військової в цивільну сферу). На сьогоднішній день необхідність і доцільність конверсії не розглядаються однозначно.

У мирних цілях використовується тільки одна п'ята досліджень у військовій області. Однак, існує думка (зараз підтверджується усе частіше), що в майбутньому військові витрати стануть гальмом економіки, оскільки вони носять чітко виражений інфляційний характер, тому що заробітна плата працівників оборонних підприємств, ведучи до зростання споживчого попиту, не сприяє розширенню пропозиції товарів і послуг, а, крім того, військове виробництво відволікає сировину і технічних фахівців від цивільних галузей. Існування ж монополізму ВПК і гарантований ринок збуту знижують продуктивність праці, підвищують витрати виробництва в порівнянні з цивільними галузями економіки. Відповідно до сучасних досліджень, конверсія не є причиною зростання безробіття, тому що на створення одного робочого місця у військовому виробництві потрібно більше приблизно в 4 рази капітальних вкладень, ніж у цивільному виробництві. Тому в інтересах кожної країни переключити свої ресурси на мирні цілі. Адже використання тільки 10% світових військових витрат на розв’язання глобальних проблем допомогло б успішно вирішити основні з них.

Розв’язання глобальних проблем сучасності, забезпечення майбутнього людської цивілізації вимагають розробки і реалізації колективної програми економічної, військово-політичної безпеки людства. Фінансові засоби її здійснення пов’язані з процесом роззброєння, конверсією, а суб’єктами втілення її в життя є всі зацікавлені країни і народи світу.